Освітня реформа в Україні, яка
здійснюється у напрямку ринкових перетворень та інтеграції в єдиний простір
вищої освіти, передбачає якісно нові вимоги до рівня професійної компетентності
викладача ВНЗ.
Якість навчально-виховного
процесу вищої школи, її результати певною мірою залежать від викладача, його
теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
Професійну компетентність можна
розглядати як сукупність ключових, базових(педагогічних) і
спеціальних(відображають специфіку предметної сфери діяльності) компетенцій,
які взаємодіючи одна з одною, проявляються в процесі вирішення професійних
завдань [
1].
Зміст понять
«компетенція» та «компетентність», А.В. Хуторський визначає як: «Компетенція –
це соціальна вимога до освітньої підготовки, необхідної для ефективної
продуктивної діяльності в певній сфері; компетентність – володіння відповідними
компетенціями, сукупність особистісних якостей, ціннісно-смислових орієнтацій,
знань, умінь, навичок, здібностей, зумовлених досвідом діяльності в певній
соціальній та особистісно значущій сфері» [1].
Науковці України в
своїх дослідженнях представили основні категорії ключових компетентностей, які
можна використовувати у вітчизняній педагогічній практиці – це
інформаційно-комунікаційну компетентність, яка передбачає здатність і вміння орієнтуватися
в інформаційному просторі, володіти й застосовувати інформаційно-комунікаційні
технології [2].
Зарубіжні науковці
розглядають інформаційно-комунікаційну компетентність як: використання ІКТ,
компоненти освіти, підготовка викладача [3].
Зміни інформаційного
середовища вимагають від сучасного викладача розвивати
інформаційно-комунікаційні компетентності, що є однією із умов для реформування
освіти в Україні. Ці вимоги створюють
умови для освіти впродовж життя, що збігається з положенням Болонської
декларації. Доякої приєдналася наша країна [4].
Сучасний етап
розвитку української освіти характеризується стійкими тенденціями до формування
ключових компетенцій
Професійна кар’єра
викладача передбачає оволодіння новими ІКТ, готовність для подальшої адаптації
в освітньому середовищі, виконуючи професійні завдання.
Основний шлях суттєвого
поліпшення рівня професійної майстерності викладачів, їхньої компетентності та
ерудиції базується на науковій основі методичної роботи в педагогічному
коледжі.
Діяльність викладачів планується
на рік для покращення переходу в світове освітнє співтовариство. Обов’язково
враховуються можливості освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій.
Над вирішенням цих питань працюють викладачі коледжу та науковці Комунального
закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.
Викладачів циклової комісії
фізико-математичних дисциплін та інформатики працюють над розв’язуванням
будь-якої інформаційної проблеми, пов’язану з професійною діяльністю:
-
збір, обробка та відтворення
інформаційних технологій;
-
застосування програмного забезпечення в
процесі викладання предметів циклу;
-
інформаційно-освітнє співробітництво з
кафедрами математики, інформатики Комунального закладу Харківська гуманітарно-педагогічна
академія ХарківськоЇ обласної ради з метою підвищення кваліфікації та обміну
досвідом;
-
працювати у інформаційному освітньому
середовищі;
-
створити кожному викладачеві циклової
комісії власну модель електронного навчання;
-
викладачам брати участь у роботі
вебінарів, відеоконференцій, відеосемінарів, освітніх аутсорсингів, веб-квестів
та кластерів;
-
продовжити роботу по створенню
електронних підручників, посібників;
-
удосконалення науково-дослідницької
роботи студентів;
-
проведення майстрів-класів для викладачів
та студентів враховуючи зміни інформаційного середовища.
Професіоналізм викладача поєднує в собі педагогічну майстерність, високу культуру, ґрунтовні знання. Все це впливає на організацію
навчально-виховного процесу та його результативність. В кінці навчального року планується
провести моніторинг якості фахової майстерності викладачів циклової комісії
фізико-математичних дисциплін та інформатики за такими напрямками:
1. Робота
викладача над індивідуальною методичною проблемою з урахуванням особистих
здібностей, нових тенденцій розвитку педагогічної освіти.
2. Інформаційна
культура – це інформаційна компетентність:
-
уміння знаходити, оцінювати, відбирати й
відтворювати інформацію до поставлених
навчальних завдань;
-
звіт про використання власної моделі електронного
навчання в навчально-виховному процесі;
-
проведення відкритих занять з
використанням комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання;
-
уміння організовувати навчально-виховний
процес із вивчення предметів циклу в рамках мережевих комунікаційних проектів
(олімпіади, конкурси, веб-квести);
-
співпраця з кафедрами математики та
інформатики Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради, рецензування, апробація та затвердження навчальних
програм з навчальних дисциплін, методичних посібників;
-
проведення позааудиторних занять,
застосовуючи міжпредметні зв’язки;
-
участь у конкурсі методичних матеріалів
«Панорама методичних знахідок».
3. Участь у
проведенні засідання «круглого столу» на кафедрі математики: «Шляхи підвищення
професійної компетентності викладача».
4. Підготовка
студентів до участі в міжнародних та обласних олімпіадах з математики, методики
навчання математики, інформатики, фізики.
5. Організація
та проведення майстер-класів для викладачів та студентів.
6. Участь у
роботі вебінарів, відеосемінарів та ін..
7. Моніторинг
якості успішності студентів.
8. Звіт про
роботу завідувача кабінету.
Навчально-методична робота в
коледжі з використанням інноваційних технологій – це необхідна умова реалізації
інноваційної діяльності викладача, педагогічного колективу, що працює в режимі
розвитку.
Інформаційне освітнє середовище в навчальному
закладі передбачає розробку концепції використання електронних засобів навчання
та критеріїв їх відбору, створення медіатеки педагогічних програмних засобів із
рекомендаціями щодо їх використання, каталогу навчальних ресурсів мережі
інтернет та каталогу власних інформаційних матеріалів, тестових завдань.
Підвищення інформаційно-комунікаційної
компетентності змінює мотиваційні стимули викладачів: прагне до професійного
зростання; включається в інноваційну діяльність; готовий до конструктивного
електронного навчання в інформаційному освітньому середовищі [5].
Література
1. Хуторской
А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной
парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. – 2003. – С.
58-64.
2.
Інноваційні інформаційно-комунікаційні
технології навчання в системі загальної середньої освіти зарубіжних країн:
навч.-метод. / О.О. Гриценчук, О.Е. Коневщинська, О.Є. Кравчина [та ін.]; за
заг. Ред. О.В. Овчарука, В.Ю. Бикова. – К. :Педагогічна думка, 2012. – 144с.
3.
Богданов А.И.Информация и образование в ХХІ веке / А.И. Богданов, Н.Д. Деренжи, В.С.
Стефанова // Открытое образование. – 2001. – С. 21-24.
4.
The UNESKO ICT Competency Framewok for Teacher. Version 2.0. – 2011. – 128р. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http: // unesdoc.unesco.org/images/0021/002134/213475e.pdf.
5. Биков
В.Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти / В.Ю. Биков // Інформаційні
технології і засоби навчання. – 2010. - №1 (15). – С. 21-24.
Немає коментарів:
Дописати коментар