Загальні вимоги до оформлення роботи. Особливості
технічного оформлення.
Виконання
студентами курсових робіт – одна із важливих форм підготовки висококваліфікованих
спеціалістів, яка забезпечує формування у майбутніх учителів, вихователів
творчого підходу до організації навчально-виховного процесу у закладах освіти.
Курсова
робота виконується з профілюючих дисциплін і має навчально-дослідницький
характер.
Мета
написання курсової роботи:
- поглиблення,
узагальнення і закріплення теоретичних знань та практичних умінь студентів;
- вироблення навичок
самостійно працювати з навчальною і науковою літературою,
електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовувати
сучасні інформаційні засоби та технології;
- розвиток творчого
підходу до застосування на практиці набутих знань та розв’язування практичних
завдань;
- систематизація та
узагальнення навчального матеріалу;
- здійснення наукового
пошуку при проведенні дослідження;
- вироблення у студентів
навичок самостійних творчих досліджень;
- виявлення наукових
здібностей студентів і залучення їх до дослідницької роботи.
Курсова
робота – окремий кредит навчальної дисципліни, що оцінюється
як самостійний вид навчальної діяльності студента і виконується після
закінчення вивчення певного предмета в останньому семестрі.
Тематика
курсових робіт
формується на початку навчального року, розглядається і схвалюється на засіданні циклової комісії, затверджується
директором з навчальної роботи, і поновлюється щорічно. Вона повинна відповідати навчальним завданням профілюючої дисципліни,
пов’язуватися з практичними потребами певної галузі науки, бути актуальною і тісно пов’язаною з
вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається
можливість подавати власні пропозиції щодо тематики курсових робіт на розгляд
відповідної циклової комісії. Після того, як розгляд пропозицій студентів і
схвалення тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку,
запропонованого цикловою комісією.
Керівниками
курсових робіт
призначаються найбільш кваліфіковані та досвідчені викладачі циклової комісії,
які викладають дисципліни, з яких визначено написання курсових робіт.
Кожна
циклова комісія на основі цього положення повинна розробити методичні вказівки
щодо написання курсових робіт, в яких передбачити завдання курсової роботи,
особливості, обсяг і зміст окремих частин та порядок її виконання.
Курсова
робота має характер
цільної завершеної роботи як стосовно змісту, вичерпаності теми, так і форми,
структури тощо.
Курсова
робота умовно складається зі вступу, двох розділів теоретичної і
практичної частини, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У
вступі потрібно довести актуальність певної проблеми для галузі науки і
практики; вказати, хто з вчених займався цією проблемою; визначити науковий
апарат дослідження (об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження,
вказати базу проведення дослідження).
Основна частина складається
з теоретичної та практичної, де розкривається зміст теми дослідження.
Зокрема,
у першій частині (теоретичній) курсової роботи з психолого-педагогічних
дисциплін або методик дається аналіз наукової літератури, що включає:
а) історико-педагогічний
аспект проблеми;
б) її філософське і
психологічне обґрунтування з позицій педагогічної науки;
в) провідні концепції
сучасної педагогічної теорії з певної проблеми.
У другій частині (практичній
(експериментальній)) варто описати: засоби, технології, методи і форми
удосконалення певного аспекту навчально-виховного процесу; педагогічний досвід
роботи з відповідної проблеми навчально-виховного закладу (окремого вчителя),
використовуючи матеріали спостережень, бесід із учителями, дітьми, батьками або
публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним у цій частині роботи є
висвітлення власного дослідження. Друга частина може містити створення
навчального проекту за програмою «Інтел. Навчання для майбутнього».
Кожен розділ необхідно завершувати лаконічними
висновками, що логічно узагальнюють викладене. При цьому треба пам’ятати, що
дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на
джерело, називається плагіатом і суворо карається. Робота, автор якої
допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без
права її повторного захисту.
Зміст курсової роботи
передбачає назву розділів й основних параграфів (підрозділів) та нумерацію
сторінок.
Курсова
робота повинна бути представлена в електронному вигляді або чітко написана від
руки. Середній її обсяг – 25-30 сторінок з параметрами сторінки: ліве поле – 3 см , праве – 1 см , верхнє – 2 та нижнє – 2 см ., шрифт – 14, міжрядковий
інтервал: 1,5 («полуторний»). Обов’язкова нумерація сторінок.
Курсова
робота починається з титульної сторінки, яка включається до загальної
нумерації, але номер сторінки не проставляється. Нумерацію сторінок розділів,
пунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами. Зразок оформлення титульної сторінки. На
другій сторінці подається зміст.
Зміст
– це остаточно відредагований план курсової роботи з вказівкою сторінок кожного
розділу і параграфа в тексті. На наступних сторінках номери проставляються у
правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри.
Список використаної літератури складається студентом як результат перегляду наукового апарату, який
послужив методологічною, спеціальною теоретичною і методичною опорою при
написанні роботи. У список використаної літератури включаються тільки ті праці
та джерела, на які робилися посилання, чи які використовувалися у роботі. Після
речення, в якому згадується назва наукового джерела, прізвище автора, або
наводиться цитата, згадується джерело (або декілька джерел), відкривається
квадратна дужка, в якій вказується номер джерела у списку літератури і, при
необхідності, сторінка. Наприклад, [7], [7; 15; 21], [7, с.77]. Список використаної літератури подається в алфавітному порядку. Відомості
про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог
державного стандарту.
Додатки
передбачають таблиці, схеми, малюнки, зразки планів-конспектів уроків,
дидактичного матеріалу, робіт учнів, анкети, тести тощо. Вони розміщуються в
кінці роботи після списку використаної літератури. Кожен додаток починається з
нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок (ДОДАТОК) по правому краю
відносно тексту сторінки.
У
процесі написання курсової роботи керівником надаються консультації щодо її
виконання згідно з графіком, складеним керівником курсової роботи та погодженим
завідувачем відділення.
Робота
має бути написана грамотно: не повинно бути ні граматичних, ні стилістичних
помилок. Не допускається плагіат. Слід враховувати основні закони милозвучності
мови.
Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати керівникові на перевірку.
Перевірена, зброшурована
курсова робота подається керівникові за місяць до її захисту.
Керівник за два тижні до захисту здійснює
рецензування. У рецензії
наукового керівника обов’язково визначається рівень підготовки студента до
виконання наукових досліджень, його вміння працювати з літературою, самостійно
вирішувати наукові та практичні проблеми; характеризуються ступінь оволодіння
сучасними методами дослідження і вміння втілювати в практику навчання
теоретично обґрунтовані нові наукові ідеї, а також вміння логічно, послідовно,
аргументовано викладати матеріал і робити висновки. Керівник визначає
відповідність роботи вимогам до наукових досліджень такого типу, актуальність
обраної проблеми, новизну, методику дослідження, теоретичне і практичне
значення роботи, аргументовано характеризує її позитивні сторони та недоліки. Керівник
має чітко висловити свою думку щодо рекомендацій (чи не рекомендації) роботи до
захисту.
Порядок захисту курсової роботи:
Виступ
автора (7-10 хвилин), в якому розкривається основний зміст роботи, результати
експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні
рекомендації. Виступ студента повинен бути написаний повністю. До нього
включається повідомлення теми, місце і час проведення роботи, обсяг матеріалу,
повідомлення про актуальність, об’єкт, предмет, мету і завдання
дослідження, методику і основні результати роботи. Виступ завершують переліком
основних висновків, сформульованих за результатами дослідження та
рекомендаціями щодо їх практичного використання. До захисту студент готує
презентацію свого виступу. Автор готує відповіді на запитання членів комісії,
присутніх на захисті студентів щодо досліджуваної проблеми.
Оцінювання
членами комісії змісту та захисту курсової роботи студента.
Процес захисту курсових робіт
протоколюється, виставлені оцінки заносяться до екзаменаційної відомості.
Протокол, екзаменаційні відомості та курсові роботи здаються завідувачу
відділення, який всі ці матеріали надає до Державної кваліфікаційної комісії.
При
оцінці курсової роботи враховуються:
1.
Науково-теоретичний рівень
змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат.
2.
Вироблення навичок щодо розробки
і вирішення наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними
джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент,
грамотно оформляти бібліографію.
3.
Використання методів дослідження,
самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів.
4.
Планомірний і систематичний
характер роботи студента над темою.
5.
Правильність оформлення курсової
роботи і своєчасність її здачі.
До
захисту допускають роботи з позитивною оцінкою.
Оцінка
«відмінно» ставиться за курсову роботу, що має теоретичне і
практичне значення, композиційну чіткість, в якій критично і творчо
використано літературу з теми, подано якісний аналіз зібраного матеріалу,
аргументовано висновки і узагальнення. Робота характеризується високим рівнем
мовної і стилістичної культури, охайно і грамотно оформлена. При захисті
курсової роботи автор повинен виявити знання з досліджуваної проблеми,
вільне володіння нормами літературної мови.
Оцінка «добре» ставиться тоді,
коли студент показав вільне і
глибоке володіння змістом роботи, використовував ілюстративний матеріал,
проте, були допущені незначні
неточності, окремі граматичні та стилістичні помилки.
Оцінка
«задовільно» ставиться тоді, коли тему розкрито, проаналізовано
фактичний матеріал, але порушено систему викладу. Студент не завжди
виявляв самостійність, допустив ряд помилок при
визначенні наукового апарату дослідження, оформленні роботи.
Якщо при захисті курсової роботи
студент отримав оцінку «незадовільно», то рішенням комісії йому пропонується
нова тема роботи, яку повинен виконати у встановлений комісією термін.
6. У випадку порушення
термінів здачі робіт без поважних причин до циклової комісії (терміни визначені
цикловою комісією), курсова робота не
приймається, а студент не допускається до захисту і це вважається
академічною заборгованістю. Ліквідація академічної заборгованості здійснюється
аналогічно до інших форм підсумкового контролю. В інших випадках (поважна
причина) студент має право на продовження сесії.
Після захисту курсова робота здається викладачем для зберігання.
Курсові
роботи, що мають теоретичну та практичну цінність, подаються на конкурси
студентських наукових робіт, пропонуються до впровадження.
Після
закінчення терміну зберігання курсових робіт (1 рік) вони списуються за актом. Склад
комісії для списування курсових робіт: керівник курсової роботи, голова
циклової комісії, завідувач відділення, секретар навчальної частини.
Голова
циклової комісії в кінці навчального року за клопотанням викладачів може
залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що ухвалюється
рішення на засіданні циклової комісії.
8. Оплата за курсові роботи керівникові здійснюється
згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 року № 450
«Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та
перелік основних видів методичної, наукової й організаційної роботи
педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
Зразок оформлення титульної
сторінки курсової роботи
Красноградський коледж
Комунального закладу «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
Циклова комісія викладачів
психолого-педагогічних та природничих дисциплін
КУРСОВА
РОБОТА
з педагогіки
на тему: «Педагогічні
умови створення інформаційного середовища для виховання підлітків»
Студентки
IV курсу групи І
спеціальності
5.01010201 Початкова освіта
Іванової Т.П. Керівник: викладач психології, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист
Петренко Н.І.
Національна шкала ______________
м. Красноград – 2019 рік
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………….........................................................
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОЇ ШКОЛИ……………………………………………………………………………………
1.1
Використання комп’ютерів у навчальній роботі з молодшими
школярами……………………..............................................................................................
1.2
Основні проблеми використання комп’ютера у навчанні молодших школярів.
1.3
Застосування комп’ютерних технологій для підвищення
якості навчання……
РОЗДІЛ ІІ. СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ ЗА ПРОГРАМОЮ «INTEL. НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»……………………………………...
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………
ДОДАТКИ …………………………………………………………………………………
ДОДАТОК А назва
ДОДАТОК Б назва
Рекомендації
з мовного оформлення
курсової роботи
Підготувала
викладач
української мови
Красноградського
коледжу
Комунального
закладу
«Харківська
гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської
обласної ради
С.В.Шабі
2016 р.
1.Види
порушень мовних норм
Норма
літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил
реалізації мовної системи. Унормованість – основна ознака літературної мови.
Лексичні
норми встановлюють правила слововживання.
Граматичні
норми передбачають правильне вживання граматичних форм
слів, усталену побудову словосполучень, речень.
Стилістичні
норми визначають уживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення.
Орфографічні
норми охоплюють правила написання слів та їх частин.
Пунктуаційні
норми регулюють уживання розділових знаків.
2. Порушення
лексичних норм
Кальки з російської
мови, що є наслідком недостатнього опанування лексичними нормами, невмілого
використання синонімів.
3. Порушення
синтаксичних норм
4. Порушення
граматичних норм
УВАГА !!!
Треба уникати таких форм, які вважаються
ненормативними
Наприклад: Активні дієприкметники
теперішнього часу: існуючий. працюючий, обслуговуючий, головуючий, діючий, зростаючий і т.ін.
Неправильно: діючий, існуючий/діюча
програма/
правильно:
наявний,
чинний/чинна програма/
Неправильно: наболівше питання, бувший
уряд
правильно:
наболіле питання, попередній уряд, (колишній)
5. Уживання
прийменникових конструкцій,
поширених у діловому мовленні
УВАГА: прийменник
ПО рідко вживається, тільки коли
означає:
час дії: по обіді;
мету дії: по книжки;
способу дії: по складах;
6. Прийменникові конструкції
Прийменник ПО в українській мові заміняється на:
ПО
= ЗА по закону – за законом, по професії – за
фахом
ПО
= НА по цій темі – на цю тему
ПО
= З по темі – з теми
ПО
= В (У) по питанню – у справі;
по святах – у свята
ПО
= ЧЕРЕЗ по неуважності – через
неуважність/причина/
ПО
= ДЛЯ по створенню нової філії – для створення нової
філії/Прийменник для допомагає передати мету дії, тобто
відповісти на питання для чого?/
ПО
= ЩОДО заходи по поліпшенню …– …щодо
поліпшення
ПО
= безприйменникова конструкція по частинах – частинами
7. Уживання прийменників у – в
Прийменник у
а)на початку речення перед приголосним:
У хаті …;
б) між двома приголосними:
зайшов
у коридор;
в) після гол. або пригол., якщо далі два або три пригол.:
синиця у жмені;
г) незалежно від закінчення попереднього слова
перед в,
ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв та іншими, що
мають у складі букву В:
не сунься
у воду, була у Львові, у свято;
ґ) після паузи, що на письмі передається комою, тире, крапкою з комою, двокрапкою, трикрапкою, якщо наступне слово починається з приголосного: Стоїть на видноколі мати – у неї вчись.
Прийменник В
а)на початку речення перед голосним:
В озері…;
б) між двома голосними:
зайшла в
аудиторію;
в) після гол. перед словом, що починається одним приголосним (крім в, ф та буквосполучень, що мають у складі В): пішла в садок; г) після паузи, що на письмі передається комою, тире, крапкою з комою, двокрапкою, трикрапкою, якщо наступне слово починається з голосного: Це було… в Одесі.
Уживання прийменників з – зі – із
Прийменник з
Ø між голосним і словом, що
починається одним приголосним;
Ø між голосним і голосним: вдома з
батьками, прийшла з одягом.
Прийменник із
після приголосного і перед словом, що починається з
одного приголосного (а в деяких випадках і перед словами, що починаються з двох
приголосних): прийшов iз роботи (внук із Прилук).
Прийменник зі
перед словами, що починаються з двох і більше
приголосних: прокинувся зі сходом сонця, привітав зі святом.
Уживання сполучників і – й
Сполучник і
а)на початку речення перед приголосним: І сонце…; б)між двома приголосними: прийшов і переміг; в)після голосного або приголосного, якщо наступне слово починається з двох або трьох приголосних підряд: мир і спокій; г)після приголосного перед наступним голосним: дід і онуча; ґ)після паузи, що на письмі передається комою, тире, крапкою з комою, двокрапкою, трикрапкою, якщо наступне слово починається з приголосного: Зима… і пролісок блакитний! д)між словами, що передають одне поняття: тато і мама = батьки, сини і дочка = діти. Сполучник й а) між голосними: Оксана й Ірина; б) на початку речення перед голосним: Й історію…; в) після приголосного перед голосним І: збираюсь й іду; г) після паузи, якщо наступне слово починається з голосного:
Тільки глянула на нього – й ось він поряд.
Як оформити цитату
Ø Виклад тексту роботи вести в
безособовій формі.
Ø Текст цитати наводиться в
лапках/ ялиночки(« »)/
Ø Скорочення можна
використовувати лише загальновживані: і т. ін. , та ін. , і т. д.
Ø Слова «та інші», «і таке
інше» всередині речення не скорочують.
Ø За необхідності пропуску
окремих слів ставляться три крапки.
Ø Кожна цитата повинна
супроводжуватися посиланнями на джерело
[12, с. 37].
Ø Якщо джерело одне на одній
сторінці, перше посилання: [15, с.72],
друге посилання: [там само, 73].
Ø Цитата може виступати
частиною авторського речення. Тоді вона береться в лапки, але починається з
малої букви: Один з найулюбленіших народних героїв — козак Голота, який «не
боїться ні огня, ні меча, ні третього болота».
Ø Якщо в роботі просто
згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не
передбачає вказівку конкретних сторінок [12].
Ø Посилання в тексті курсової
роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань,
виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1–7]...».
Ø Коли в тексті наукової
роботи необхідно зробити посилання на конкретні сторінки відповідного джерела,
то номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Ø Приклад:
Цитата в тексті:
«... незважаючи на пріоритетне значення
мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна
ігнорувати найбільші канали передавання інформації» [6, с. 29].
Ø Якщо цитата завершує
речення, крапка ставиться після того, як закриються лапки.
Ø На всі таблиці наукової
роботи повинні бути посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті
пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на
таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад:
«див. табл. 1.3».
|
3
5
5
13
18
22
31
34
36
36
38
|
