КРАСНОГРАДСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ХАРКІВСЬКА
ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор коледжу
______ Сергій РЯБОКІНЬ
___________
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок оцінювання знань здобувачів
фахової передвищої освіти
в Красноградському педагогічному фаховому коледжі
Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
відповідно до Європейської кредитної
трансферно-накопичувальної системи
Розглянуто та схвалено Педагогічною радою коледжу
Протокол № від « » 2021.
Метою Положення є
запровадження в коледжі
Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Наведені основні
поняття, терміни та їх визначення. Надана інформація щодо вимог складання
навчального та робочого навчального планів спеціальностей, індивідуального
навчального плану студента, планування графіка освітнього процесу та розкладу
навчальних занять. Наведена методика оцінювання знань студентів за результатами
проведення контрольних заходів.
Призначене для використання
учасниками освітнього процесу в коледжі.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………... ……………………….3
1. Загальні положення. Мета запровадження Європейської
кредитної
трансферно-накопичувальної
системи……………………………………………..4
2. Основні поняття, терміни та їх визначення ………………………………………5
3. Річний та тижневий бюджет часу студента……………………………………….7
4. Кредити ЄКТС та їх встановлення…………………………………………………7
5. Навчальний та робочий навчальний плани спеціальності……………………….7
6. Індивідуальний навчальний план здобувача
освіти……………............................9
7. Планування графіка освітнього процесу та розкладу навчальних занять ……..9
8. Трансфер кредитів………………………………………………………………….10
9. Оцінювання знань студентів……………………………………………………….10
10. Критерії оцінювання
………………………………………………………………13
11. Порядок допуску до семестрового контролю
знань та ліквідації
заборгованостей
……………………………………………………………………24
Додатки …………………………………………………………………………………26
Вступ
Організація освітнього процесу в
Красноградському педагогічному фаховому коледжі Комунального закладу
«Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145- VIIІ, «Про вищу
освіту» від 06 червня 2019 року № 2745-VIIІ, Закону України «Про фахову
передвищу освіту» (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 392-IX від 18.12.2019,
№ 463-IX від 16.01.2020, № 524-IX від 04.03.2020), Положення про
організацію освітнього процесу у Комунальному закладі «Харківська
гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та її структурних
підрозділах, затвердженого Вченою радою, протокол №1 від 31 серпня 2020 року,
наказу Міністерства освіти і науки України від 16 жовтня 2009 року № 943 «Про
запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської
кредитно-трансферної системи», від 17.09.2014р. № 1050 «Про визнання таким, що
втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 №
774», «Методичних рекомендацій щодо розроблення навчальних планів та
індивідуальних планів здобувачів фахової перед вищої освіти», лист
ІМЗО№22.1/10-1358 від 02.05.2020, Порядку оцінювання здобутих компетентностей
студентів відповідно до вимог кредитної трансферно-накопичувальної системи
організації освітнього процесу, затвердженого на засіданні Вченої ради
(протокол №4 від 15.11.2017), даного Положення, інших законодавчих та
нормативно-правових актів з питань фахової передвищої освіти.
1.
Загальні положення. Мета
запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи
1.1 Освітній процес у фаховому коледжі
має забезпечити якісну підготовку фахівців для
успішної самореалізації в умовах сучасного ринку праці і є однією з ключових
проблем розвитку освітньої галузі української держави. Фахова передвища освіта спрямована на формування та розвиток
освітньої кваліфікації, що підтверджує здатність особи до виконання типових
спеціалізованих завдань у певній галузі професійної діяльності, пов’язаних з
виконанням виробничих завдань підвищеної складності та/або здійсненням
обмежених управлінських функцій, що характеризуються певною невизначеністю умов
та потребують застосування положень і методів
відповідної науки, і завершується здобуттям відповідної освітньої та/або
професійної кваліфікації.
1.2
Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система
трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі
вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх
компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти.
Кредит Європейської кредитної
трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання
обсягу навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти,
необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг
одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за
денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;
Система ґрунтується на плануванні навчального
навантаження здобувача фахової передвищої освіти, необхідного для досягнення
визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.
1.3 В освітній процес коледжу
запроваджується система навчання з
урахуванням Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Європейська кредитно
трансферна-накопичувальна система – це система, яка дозволяє кількісно (в
кредитах) оцінити навчальні програми, дисципліни та навантаження студента та
ін.
Метою запровадження ЄКТС та її
ключових документів у коледжі є забезпечення
єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, що дозволяє виміряти і
порівняти результати навчання студентів, допомагає академічному визнанню і
зарахуванню результатів навчання у різних
закладах освіти.
1.4 Дане Положення визначає порядок та особливості
запровадження в коледжі ЄКТС.
2. Основні поняття, терміни та їх визначення
2.1 Кредитна трансферно-накопичувальна
система організації освітнього процесу - це модель узагальнення положень
організації освітнього процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних
технологій навчання - модулів та залікових освітніх одиниць - залікових
кредитів. Використання
ЄКТС є обов’язковою вимогою при акредитації освітніх програм та закладів освіти.
2.2 Європейська кредитна
трансферно-накопичувальна система організації освітнього процесу впроваджується
в коледжі у поєднанні з національною системою організації освітнього процесу в
Україні та окремими положеннями кредитно-модульної системи.
2.3 Організаційно-методичне забезпечення
впровадження ЄКТС передбачає використання всіх документів, регламентованих
чинною нормативною базою щодо фахової передвищої освіти, адаптованих і
доповнених з урахуванням особливостей ЄКТС.
2.4 Формами організації освітнього процесу
в умовах ЄКТС за робочим навчальним планом є: лекції, практичні, семінарські та
лабораторні заняття, практика, контрольні заходи, виконання індивідуальних
завдань (курсових проєктів і робіт), самостійна робота студента.
2.5 Модуль - це поіменована, цілісна,
структурована та певним чином документована змістова частина відповідної
освітньо-професійної програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна
здобувачем освіти у ході реалізації різних форм освітнього процесу і забезпечує
здобуття ним відповідних компетентностей.
2.6 Змістовий модуль (КТ) – це система навчальних елементів
модуля, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.
2.7 Кредит Європейської кредитної
трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання
обсягу навчального навантаження здобувача фахової передвищої освіти,
необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить
30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання
становить 60 кредитів ЄКТС.
2.8 Контрольні заходи включають поточний і
підсумковий контроль з використанням національної шкали та шкали ЄКТС.
2.9 Поточний контроль здійснюється під час
проведення навчальних занять і має на меті перевірку рівня засвоєння студентом
навчального матеріалу під час контактних годин, самостійної роботи, виконання
індивідуальних завдань.
2.10 Підсумкова контрольна робота передбачає проміжне оцінювання
якості засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу певного
змістового модуля дисципліни.
2.11 Підсумковий контроль проводиться з метою
оцінювання результатів навчання на певному рівні фахової передвищої освіти або на окремих його
завершальних етапах в об’ємі визначеного модуля. Підсумковий контроль включає
як семестровий контроль, так і державну атестацію студента.
2.12 Семестровий контроль проводиться у формах
семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни (модуля) в
обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальним та робочим навчальними
планами і робочою програмою навчальної дисципліни, захисту курсового проєкту
(роботи), звіту з практики. Семестровий контроль проводиться в терміни,
встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом
студента за графіком навчального процесу в коледжі.
2.13 Екзамен – це форма підсумкового контролю
засвоєння здобувачем освіти теоретичного
та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни (модуля) в семестрі.
2.14 Залік складається за результатами поточного
контролю та підсумкової контрольної роботи з навчальної дисципліни і виставляється, як правило,
на останньому лекційному, практичному, лабораторному або семінарському занятті
в семестрі у відомість
(може здійснюватися без обов'язкової присутності студента).
2.15 Державна атестація складається з
державних екзаменів зі спеціальностей.
2.16 Державну атестацію випускників
здійснює Державна екзаменаційна комісія на завершальному етапі навчання з метою
встановлення фактичної відповідності рівня здобутих особою знань, умінь,
навичок, інших компетентностей вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.
3. Річний та
тижневий бюджет часу студента
3.1 Тривалість навчального року студента складає 52
тижні, сумарна тривалість канікул становить від 8 до 12
тижнів. Тривалість
теоретичного навчання, виконання індивідуальних завдань, самостійної роботи
студента, обов’язкової практичної підготовки, семестрового
контролю, екзаменаційних сесій впродовж навчального року - 40 тижнів.
3.2 Максимальний тижневий бюджет часу здобувача освіти становить не більше 45
академічних годин. Фактичний тижневий бюджет часу на виконання індивідуального
навчального плану студента згідно з ЄКТС становить 45 академічних годин.
3.4 Навчальний день – складова частина навчального
часу здобувача освіти тривалістю не більше 9 академічних годин.
3.5 Навчальний рік поділяється на 2
семестри, теоретичне навчання впродовж яких завершується з окремих дисциплін
екзаменаційними сесіями.
3.6 Навчальні та виробничі практики
можуть проводитись як до, так і після екзаменаційних сесій і обраховуються у
кредитах та тижнях.
4. Кредити
ЄКТС та їх встановлення
4.1 Протягом повного навчального року академічному
навантаженню здобувача освіти
відповідають 60 кредитів ЄКТС. Відповідно обсяг одного кредиту при річному
бюджеті часу студента 1800 годин та 60 кредитах (1800:60) складає 30 годин.
4.2 Відповідно
до Закону України «Про фахову передвищу освіту», ст. 7, особа, яка здобула базову середню освіту
(після 9-го класу) для отримання освітньо-професійного ступеня фахового
молодшого бакалавра повинна успішно виконати освітньо-професійну програму,
обсяг якої складає 240 кредитів та провчитися 4 роки. Освітньо-професійна
програма для осіб, які вступають на основі повної загальної середньої освіти
складає 120 кредитів (2 роки навчання).
5. Навчальний
та робочий навчальний плани спеціальностей
5.1 При складанні навчального плану
підготовки фахових молодших бакалаврів кредити встановлюються його складовим
(циклам навчальних дисциплін, навчальним дисциплінам, практикам, курсовим
проєктам і роботам).
5.2 Навантаження здобувача
освіти з навчальної
дисципліни (модуля) впродовж періоду навчання (семестру) наводиться в
навчальному та робочому навчальному планах спеціальності з контактних годин
(лекцій, практичних, лабораторних, семінарських занять), самостійної роботи, підготовки та проходження контрольних
заходів, на які розподіляються кредити, встановлені для навчальної дисципліни.
5.3 Великі за обсягом навчальні дисципліни (у тому
числі такі, що вивчаються впродовж кількох семестрів) поділяються на модулі,
яким встановлюються свої кредити.
5.4 Розподіл загального обсягу часу, відведеного на
навчальну дисципліну за галузевим стандартом - нормативна частина
освітньо-професійної програми (далі - ОПП) або відповідно до стандарту коледжу - варіативна
частина ОПП, находить відображення в робочій програмі навчальної дисципліни та
в навчальному і робочому навчальному планах.
5.5 Курсовому проєкту (роботі) з навчальної дисципліни
встановлюється не менше одного кредиту як самостійній навчальній складовій.
5.6 Якщо формою підсумкового контролю з навчальної
дисципліни є екзамен (и), то на підготовку та проходження кожного з них
виділяється не менше 3/4 кредиту і відноситься час в годинах до розділу
самостійної роботи студента з дисципліни.
5.7 Загальна кількість кредитів, встановлених
для навчальної дисципліни згідно з ОПП, зменшується на кількість кредитів для
виконання курсового проєкту (роботи) та підготовку і складання екзамену (ів).
5.8 Решта встановлених для навчальної
дисципліни кредитів перераховується в години, які розподіляються на контактні
години для занять за розкладом коледжу та на самостійну роботу студента.
5.9 При плануванні екзамену (ів), виконанні курсового
проєкту (роботи)
з навчальної дисципліни відповідні показники часу в годинах на самостійну
роботу студента та на виконання індивідуального завдання проставляються окремо
у відповідних графах робочого навчального плану.
5.10 Навчальним складовим, які плануються в тижнях
(практики, екзаменаційні сесії),
встановлюються кредити за кожний
тиждень.
5.11
Розподіл кредитів між циклами навчальних дисциплін та встановлення мінімальної
кількості кредитів нормативним навчальним дисциплінам, практикам, курсовим
проєктам (роботам) та кваліфікаційним роботам визначається галузевим стандартом
вищої освіти.
5.12 Коледж самостійно встановлює кредити
вибірковим навчальним дисциплінам, практикам та курсовим проєктам (роботам)
згідно зі стандартом відповідної спеціальності.
5.13 Складовим навчального плану, періодам
навчання-семестрам встановлюється ціле число кредитів. Це досягається
округленням кількості кредитів до цілих чисел, які передбачаються для
навчальних дисциплін нормативної частини ОПП у відповідних галузевих стандартах
та варіативної частини ОПП зі спеціальності. Припускається округлення кількості
кредитів для семестрів та навчальних дисциплін нормативної і варіативної частин
змісту ОПП до 0,5 з відповідним обґрунтуванням.
5.14 Встановлення кредитів компонентам навчального та
робочого навчальних планів повинно бути однаковим. Не допускається порушення
нормативних вимог до загальної кількості кредитів: за весь період підготовки
фахівця, в навчальному році, семестрах.
5.15 Загалом обсяг додаткових кредитів, які
здобувач освіти може отримати за навчальний рік за індивідуальним планом
(повторне вивчення навчальних дисциплін, ліквідація академічної різниці)
встановлюється коледжем, але не повинен перевищувати 20 кредитів за рік.
5.16 Державній підсумковій атестації кредити не встановлюються.
5.17 Зарахування здобувачу освіти кредитів зі складових навчального та
робочого навчального планів: навчальних дисциплін, практик, курсових проєктів
(робіт) та екзаменаційних робіт здійснюється на підставі отримання ним
позитивних оцінок семестрового контролю та державної атестації після їх
виконання.
5.18 Кожний семестр відповідно до ОПП в
робочій програмі навчальної дисципліни складається з 1-4 змістових модулів з
визначенням обсягу контактних годин, їх розподілу за видами занять.
6.
Індивідуальний навчальний план здобувача освіти
6.1 Навчання здійснюється за індивідуальним навчальним
планом здобувача освіти, який
розробляється на навчальний рік на підставі робочого навчального плану.
6.2 Індивідуальний навчальний план
включає нормативні та вибіркові навчальні дисципліни (за вибором коледжу і за
вибором здобувача освіти), сукупність нормативних дисциплін визначає нормативну
(обов’язкову) складову індивідуального навчального плану здобувача освіти.
Варіативна частина навчального плану забезпечує виконання поглибленої
підготовки за спеціальністю, що визначає підготовки за певною спеціальністю.
6.3 У кожному з циклів дисциплін, які
входять до навчального плану (загальної та професійної підготовки), здобувач
освіти має можливість обрати вибіркові дисципліни (у межах передбаченої
варіативної складової), які в сукупності з нормативними формують його
індивідуальний план.
7. Планування
графіку освітнього процесу
та розкладу
навчальних занять
7.1 Графік освітнього процесу
складається на весь період навчання і затверджується в установленому порядку.
7.2 У графіку освітнього процесу
визначаються роки (курси) навчання за відповідною освітньо-професійною
програмою, на кожний з яких передбачається кількість навчальних тижнів, терміни
проходження практик, екзаменаційних сесій, канікул, державних іспитів. Здобувачів фахової перед вищої освіти.
7.3 Навчальний рік триває 12 місяців,
розпочинається, як правило, 01 вересня і складається з 2 семестрів (осінній і
весняний).
7.3. Розподіл контактних годин між
лекціями, практичними, лабораторними, семінарськими заняттями та консультаціями,
а також між тижнями теоретичного навчання є прерогативою коледжу.
7.3 Максимальне тижневе аудиторне
навантаження здобувачів освіти не повинно перевищувати 30 годин. Складання
заліків, як правило, проводиться на останньому практичному, семінарському чи
лабораторному занятті.
8. Трансфер кредитів
9.1 Трансфер кредитів може здійснюватись у порядку
перезарахування кредитів, які були встановлені студентам під час навчання на
інших освітніх програмах.
9.2 Перезарахування кредитів, які були
встановлені під час навчання на інших освітніх програмах здійснюється за
письмовою заявою студента рішенням директора коледжу.
9.3 Підставою для перезарахування кредитів
є документи про раніше здобуту освіту (додаток до диплома, академічна довідка),
витяг із навчальної картки у разі одночасного навчання за декількома
програмами.
9. Оцінювання знань студентів
10.1 Оцінювання – це один із завершальних
етапів навчальної діяльності здобувача фахової передвищої освіти та визначення
успішності навчання. Під час
оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню,
структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю
практичних навичок. Необхідно оцінювати досягнення здобувачем освіти
визначених результатів навчання, зокрема рівень сформованості знань, вмінь,
навичок та компетентностей, що визначені в освітньо-професійній програмі
спеціальності. Контрольні заходи – це обов’язковий елемент зворотного зв’язку у
процесі навчання, який визначає відповідність рівня набутих здобувачами фахової
передвищої освіти знань, умінь і навичок вимогам Стандарту освіти.
10.2 Система оцінювання знань здобувачів
фахової передвищої освіти з дисципліни містить поточний, семестровий і екзаменаційний контроль знань. Самостійна робота студентів
оцінюється після поточного
контролю модуля на відповідному
занятті.
10.3 На початку вивчення дисципліни
викладач інформує здобувача освіти про кількість змістових модулів, зміст,
форму проведення контролів і критерії їх оцінювання.
10.4 Поточний контроль є обов’язковим. Поточний контроль здійснюється
протягом семестру під час проведення лекційних, практичних, лабораторних,
семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів. Форми проведення
поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією і оцінюються
в балах (загальна кількість балів поточного контролю становить 40 балів).
Поточний контроль може проводитися у формі усного
опитування або письмового експрес-контролю, виступів здобувачів
освіти під час
обговорення питань, у формі комп’ютерного тестування тощо. При цьому на одному
занятті студент може отримати бали за різні види діяльності (усна відповідь,
практичні навички та вміння, письмовий або комп'ютерний контроль тощо).
Основна мета поточного контролю – забезпечення
зворотного зв’язку між викладачем та здобувачами освіти у процесі навчання,
забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана
під час поточного контролю, використовується як викладачами – для коригування
методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної
роботи. Результати поточного оцінювання знань і навичок здобувачів освіти
протягом семестру виставляються у журналі обліку успішності здобувачів фахової передвищої
освіти.
10.5
Самостійна робота робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним
матеріалом у час, вільний від обов’язкових занять. Зміст самостійної роботи з
конкретної дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни, завданнями
та вказівками викладача. Максимальна кількість балів за самостійну роботу – 10.
10.6 Підсумкова контрольна робота - це форма контролю засвоєння
здобувачем освіти теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної
дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Цей контроль
може проводитися у формі контрольної роботи, тестування,
розрахунково-графічного завдання, контрольних нормативів тощо. Максимальна
кількість балів за модульну контрольну роботу – 10.
Загальна сума балів за змістовий модуль
(КТ) (максимально – 50) обраховується з урахуванням даних поточного контролю за
відповідний модуль, самостійної роботи, підсумкової контрольної роботи і має на
меті оцінку результатів знань здобувачів фахової передвищої освіти після
вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля.
10.7 Семестровий контроль проводиться у формах
підсумкового контролю, семестрового екзамену або семестрового заліку.
Підсумковий семестровий контроль –
це форма контролю засвоєння здобувачем освіти теоретичного та практичного
матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Проводиться для дисциплін, з яких
навчальним планом не передбачено семестровий екзамен, як контроль засвоєння
здобувачем освіти теоретичного та практичного матеріалу з навчальної
дисципліни. У випадку проведення підсумкового контролю загальна кількість балів
складається із суми балів за змістові модулі (КТ). (Максимально – 100 балів) З дисципліни, яка вивчається
впродовж двох і більше семестрів, підсумковий контроль здійснюється кожен семестр.
10.8 Семестровий залік – це форма
підсумкового контролю, що полягає в
оцінці засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу на підставі
результатів виконаних ним певних видів робіт на практичних, семінарських та
лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності
екзамену і не передбачає обов’язкову присутність здобувачів освіти.
10.9 Семестровий контроль може проводитися
у вигляді семестрового екзамену у терміни, що передбачені графіком освітнього процесу. Екзамени
проводяться по завершенню вивчення всієї дисципліни в період екзаменаційної
сесії за розкладом, який розробляє заступник з навчальної роботи, і який оприлюднюється не пізніше,
ніж за місяць до початку сесії. Перелік питань, які виносяться на екзамен,
повинні бути доведені до відома здобувачів освіти викладачами циклових комісій на початку
семестру. Здобувач освіти може автоматично скласти екзамен (на розсуд викладача), якщо у
кожному семестрі за результатами семестрового контролю він мав від 90 до 100
балів с дисципліни. Такий здобувач
освіти повинен з’явитись на екзамен, перед початком якого викладач оголошує
рішення щодо автоматично складеного екзамену і виставляє оцінку в
індивідуальний план здобувача освіти та екзаменаційну відомість. У цьому випадку
виставляється та оцінка, яка отримана за семестр (для односеместрових
дисциплін) або як середня за усі семестри, в яких вивчалась дисципліна. Екзамен
проводиться у письмовій формі на аркушах зі штампом коледжу і містить питання як теоретичної
так і практичної складової навчальної дисципліни. Результати екзамену
оцінюються по 100 бальній системі.
10.10
Розподіл балів, які отримують здобувачі фахової передвищої освіти:
|
|
2
КРЕДИТИ (60 год) |
Накопичувальні бали / сума |
|
|
ЗМ №1 |
ЗМ №2 |
||
|
Поточний контроль, підсумкова контрольна робота
(мах = 90 б.) та самостійна робота (мах = 10 б.) |
|||
|
Поточний контроль (практичні заняття) |
мах 40 балів |
мах 40 балів |
80 |
|
Підсумкова контрольна робота (ПКР) |
5 балів |
5 балів |
10 |
|
Самостійна робота |
5 балів |
5 балів |
10 |
|
Усього |
50 |
50 |
100 |
|
Залік |
|
100 балів |
100 |
|
Екзамен |
|
100 балів |
100 |
|
Усього |
|
100 |
100 |
10. Критерії
оцінювання
10.1 Знання здобувачів фахової передвищої
освіти оцінюються за такими критеріями:
Шкала оцінювання: національна та
ECTS
|
Оцінка ECTS |
Сума балів |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
Екзамен |
Залік |
||
|
A |
90
– 100 |
5 (відмінно) |
5 (відмінно) зараховано |
|
B |
82 – 89 |
4 (добре) |
4 (добре) зараховано |
|
C |
74–
81 |
||
|
D |
64
–73 |
3 (задовільно) |
3 (задовільно) зараховано |
|
E |
60
– 63 |
||
|
FX |
35
– 59 |
2 (незадовільно) |
Не зараховано |
«відмінно»
– здобувач освіти твердо засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає
зміст навчальної дисципліни, основні положення рекомендованої літератури,
логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання
при аналізі практичного матеріалу, демонструє високий рівень засвоєння
практичних навичок;
«добре» – здобувач освіти добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними
аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає
його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших
проблем, але припускається певних неточностей і помилок у логіці викладу
теоретичного змісту або при аналізі практичного;
«задовільно»
– здобувач освіти в основному опанував теоретичні знання навчальної дисципліни,
орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо
відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають невпевненість або
відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє
неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із
майбутньою діяльністю;
«незадовільно»
– здобувач освіти не опанував
навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не
орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі; практичні навички не
сформовані.
10.2 Критерії оцінювання
відповіді студента ( екзамен)
Завданням екзамену є перевірка розуміння
здобувачем освіти програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між
окремими
розділами, здатності творчого використання накопичених
здобутих
компетентностей , уміння сформувати своє ставлення до
певної проблеми
навчальної дисципліни тощо.
1.
Виконання першого завдання потребує повної аналітичної і змістовної відповіді (
оцінюється від 0 до 50 балів ).
45-50 балів отримують студенти, які повно
та ґрунтовно розкрили теоретичне
питання, використавши при цьому не лише обов’язкову, а й додаткову літературу.
41-44 отримують здобувачі
освіти, які в
цілому розкрили теоретичне питання, однак не повно і допустивши деякі неточності. При
цьому не використали на достатньому рівні
обов’язкову літературу.
37-40 балів отримують здобувачі
освіти, які
правильно визначили сутність
питання, але розкрили його не повністю, допустивши
деякі незначні помилки.
34-36 балів отримують здобувачі
освіти, які
правильно визначили сутність
питання, розкривши його лише частково і допустивши при
цьому окремі помилки,
котрі не впливають на загальне розуміння питання.
30-33 бали отримують здобувачі освіти, які правильно правильно визначили сутність питання, недостатньо або
поверхово розкривши більшість його окремих положень і допустивши при цьому окремі
помилки, які частково вплинули на
загальне розуміння проблеми.
0-29 балів отримують здобувачі
освіти, які
частково та поверхово розкрили
лише окремі положення питання і допустили при цьому певні
суттєві помилки,
котрі значно вплинули на загальне розуміння питання.
Друге питання потребує короткої відповіді, котра розкриває сутність
того чи
іншого поняття або теоретичного положення (оцінюється від 0 до
30 балів).
27-30 балів отримують здобувачі освіти, які
повністю розкрили сутність
поняття, дали його чітке визначення або проаналізували
і зробили висновок з
конкретного теоретичного положення.
23-26 балів отримують здобувачі освіти, які
правильно, але не повністю дали визначення поняття або поверхово проаналізували і зробили висновок з
теоретичного положення.
18-22 бали отримують здобувачі освіти, які правильно, але лише частково визначили те чи інше поняття або
частково проаналізували і зробили висновок з теоретичного положення.
1-17 балів отримують здобувачі освіти, які
частково і поверхово визначили те чи інше поняття або сформулювали висновок з
теоретичного положення, допустивши
неточності та помилки.
Третє, практичне завдання оцінюється
від 0 до 20 балів (кожна
відповідь –
10 балів ).
15-20 балів – питання розкрите повністю,
відповідь обґрунтована, містить
приклади, вказані теми, що регулюють дане питання.
10-14 балів – питання розкрите повністю,
правильно.
2-9 балів – питання розкрите частково,
відповідь не містить грубих помилок.
1 бал – надана відповідь не розкриває суті питання.
0 балів – відповідь не надана, надана неправильна відповідь.
Екзаменаційні
роботи зберігаються в цикловій комісії протягом 2 тижнів, а потім знищуються у встановленому
порядку. Відповідальність за проведення екзамену та оцінювання екзаменаційних
робіт здобувачів освіти покладається на голів циклових комісій. Присутність на семестровому
контролі або екзаменах сторонніх осіб без дозволу директора не допускається.
10.3 Індивідуальні завдання, які
складають окремі модулі навчання (курсові роботи (проєкти), практична
підготовка), оцінюються за 100- бальною системою і можуть виконуватись упродовж
навчального семестру, після закінчення вивчення навчальної дисципліни, під час
практичної підготовки. Бали за
індивідуальні завдання нараховуються здобувачеві освіти лише за умов успішного
їх виконання та захисту.
10.4 Курсова робота (проєкт) з
навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає закріплення,
поглиблення й узагальнення знань, одержаних здобувачами освіти за час навчання,
та їх застосування до комплексного вирішення конкретного завдання. Курсові роботи (проєкти)
сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх
практичного використання, самостійного розв'язання конкретних завдань. Курсові
роботи виконуються згідно з навчальним планом. Тематика курсових робіт (проєктів) має
відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними
потребами конкретного фаху. Теми курсових робіт (проєктів) затверджуються на засіданнях циклових комісій. Мета,
завдання та порядок виконання курсових робіт (проєктів), зміст та обсяг їх окремих
частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних
вказівках, які розробляються цикловими комісіями. Захист курсової роботи (проєкту)
проводиться прилюдно через комісію у складі голови циклової
комісії,
двох-трьох педагогічних працівників циклової комісії і керівника
курсової роботи. Склад комісії затверджує завідувач відділення. Результати захисту курсової роботи
(проєкту)
оцінюються за національною та шкалою ECTS. Оцінка виставляється у відомість та
індивідуальний навчальний план здобувача освіти. Здобувач освіти, який без поважної
причини не подав курсову роботу (проєкт) у зазначений термін або не захистив її, вважається
таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки
здобувач освіти, за рішенням комісії, виконує курсову роботу за новою темою або
перепрацьовує попередню роботу і захищає її в термін, визначений графіком ліквідації
академічної заборгованості. Курсові роботи (проєкти) зберігаються протягом п’яти років з моменту їх захисту, а потім знищуються у
встановленому порядку.
Критерії
оцінювання курсових робіт та дипломних проектів
|
Критерії
оцінки та бали |
Максимальна оцінка у
балах |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
В И К О Н А Н Н Я Р О Б О Т И |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1. Актуальність, теоретичне і практичне значення роботи |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
необґрунтовані |
обґрунтовані;
робота містить елементи наукової
новизни |
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3-5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2. Чіткість формулювання об’єкта, предмета, мети і завдань дослідження |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
об’єкт,
предмет, мета і завдання
дослідження не сформульовані |
об’єкт,
предмет, мета і
завдання дослідження сформульовані неправильно |
об’єкт, предмет, мета
і завдання дослідження сформульовані нечітко |
об’єкт,
предмет, мета і
завдання дослідження сформульовані чітко |
15 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4 |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
3. Логічність структури та її відповідність темі роботи |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
зміст та
структура не
відповідають назві роботи, визначеній
меті та поставленим завданням |
зміст та
структура частково відповідають
назві роботи,
визначеній меті та
поставленим завданням |
зміст та
структура відповідають
назві роботи,
визначеній меті та
поставленим завданням |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
4. Методологічний апарат дослідження |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
робота не має
дослідницького характеру,
базується на некоректному
використанні методів дослідження |
робота має дослідницький характер, але базується на
не завжди
коректному використанні
методів дослідження |
робота має дослідницький характер,
базується на коректному використанні доцільних
методів дослідження |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
5. Аналіз наукових джерел |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
відсутній |
поверхневий (аналіз стану проблеми
здійснено за навчальною літературою
та застарілими джерелами) |
глибокий і всебічний (аналіз стану проблеми
здійснено за новітніми вітчизняними
і зарубіжними джерелами) |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
0 |
1-3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
6. Системність і повнота у розкритті теми |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
у роботі не
розкрито основних питань щодо
теми дослідження; робота
ґрунтується на ненаукових положеннях |
у роботі
належно висвітлено
окремі питання, або
аналіз проблемних
питань має дещо поверхневий
характер |
у роботі
висвітлено всі питання
теми, спирається на фундаментальні положення
сучасної мовознавчої
науки |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
7. Стиль, грамотність, логічність викладу |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
робота
написана зі значною кількістю
допущених орфографічних,
пунктуаційних та стилістичних
помилок |
робота
написана українською літературною
мовою з незначною
кількістю допущених орфографічних, пунктуаційних
та стилістичних помилок |
робота
написана грамотно, українською літературною
мовою, не допускаючи орфографічних, пунктуаційних
та стилістичних помилок |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3-4 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
8. Якість оформлення роботи |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
оформлення
роботи не відповідає встановленим
вимогам |
оформлення
роботи відповідає встановленим вимогам, але допущено
кілька некоректностей |
оформлення
роботи повністю
відповідає встановленим вимогам |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3-4 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
9. Аргументованість висновків, їх відповідність одержаним результатам |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
в роботі
відсутні висновки як результати
дослідження, або вони не є
конкретними та не ґрунтуються на положеннях
роботи (не випливають з
її змісту) |
робота
містить конкретні
висновки щодо
результатів дослідження,
однак вони не є
належно аргументованими
та чітко
викладеними |
результати дослідження
чітко сформульовані, належно обґрунтовані,
мають науковий
характер і практичне
значення |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
10. Ступінь самостійності автора роботи, особистий внесок автора в роботу |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
робота має
несамостійний характер, наукова
полеміка відсутня |
робота є
частково самостійним дослідженням проблеми, що пояснюється фрагментарним характером
наукової полеміки |
робота є самостійним дослідженням актуальної
проблеми освіти |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3 |
4-5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
11. Співпраця з науковим керівником при підготовці роботи |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
робота
підготовлена без погодження з керівником
або подана з порушеннями встановлених
строків |
робота
завершена і подана
керівникові у визначені терміни, однак в процесі її виконання
студент не погоджував
свої дії з керівником на всіх
етапах виконання
роботи |
студент
виконував завдання за погодження їх
з керівником;
робота була вчасно подана керівникові у готовому до
захисту вигляді |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1-2 |
3-4 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
12. Оцінка наукового керівника (без урахування захисту роботи) |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
незадовільно 2 |
задовільно 3 |
добре 4 |
відмінно 5 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Разом |
70 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
З А Х И С Т Р О Б О Т И |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
захист не з’явився |
студент не в змозі відповісти на поставлені запитання, неспроможний аргументувати положення роботи |
студент намагається дати
відповідь на поставлені запитання і робить спроби аргументувати положення роботи |
студент допускає
суттєві неточності у відповідях на запитання, не завжди
належно обґрунтовує положення роботи |
студент дає правильні відповіді на всі запитання, але не завжди упевнений в аргументації, чи не завжди коректно її формулює |
студент дає правильні та чіткі
відповіді на всі запитання, правильно аргументує власну
позицію |
30 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Разом |
30 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Загальний бал |
100 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
10.5 Практика є обов'язковим компонентом програми
підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня фахового
молодшого бакалавра. Мета практики – набуття здобувачами фахової передвищої освіти
професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних
виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та
творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Практика здобувачів освіти
передбачає безперервність і послідовність її проведення при одержанні
необхідного обсягу практичних знань і вмінь відповідно до освітньо-професійного
ступеня.
Послідовність проходження практики визначається навчальним планом, зміст -
програмою практики, яка розробляється відповідною цикловою
комісією. Для кожного виду практичної
підготовки повинні бути передбачені рекомендації щодо видів і форм перевірки
рівня знань, умінь, навичок, яких здобувачі освіти мають досягти. Практика
здобувачів освіти проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам
програми. Із зовнішніми базами практики (закладами загальної середньої
освіти, закладами дошкільної освіти будь-яких форм власності) коледж укладає договори на проведення
практичної підготовки. Навчально-методичне керівництво і виконання програм
практик забезпечують відповідні циклові комісії. Оцінювання результатів практики
здійснюється за шкалою ECTS та національною шкалою. Оцінки вносяться у
відомості та індивідуальні навчальні плани здобувачів освіти. Обсяг
практики вимірюється у кредитах (годинах) та тижнях. Підсумки практики
обговорюються на засіданнях циклових комісій, а загальні підсумки – на педагогічній раді коледжу не менше одного разу протягом
навчального року.
10.13 Державна атестація випускників
проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за
освітньо-професійним ступенем. Строк повноважень державної екзаменаційної
комісії – один календарний рік. Основним завданням державної атестації
випускників є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників
вимогам стандартів фахової передвищої освіти за певним освітньо-професійним
ступенем. За результатами позитивної атестації видається диплом державного
зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію.
10.6 Критерії поточного тематичного оцінювання
студента
Загальне оцінювання
навчальних досягнень студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Воно включає
поточне оцінювання студента за кожен модуль (згідно розподілу кількості балів
по змістових модулях), підсумкову за ПКР (або оцінку за залік). ПКР проводяться
у формі письмової роботи.
Поточний
контроль проводиться на кожному семінарському, практичному занятті та за
результатами виконання завдань самостійної роботи. Він передбачає оцінювання
теоретичної підготовки здобувачів освіти із зазначеної теми (у тому числі,
самостійно опрацьованого матеріалу) під час роботи на семінарських заняттях та
набутих практичних навичок під час виконання завдань практичних робіт.
При контролі систематичності і активності
роботи студента на практичних заняттях оцінці можуть підлягати: рівень здобутих
компетентностей, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних
заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття;
результати експрес-тестування тощо.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної
діяльності студента здійснюється за бальною системою: «5», «4», «3», «2», «1» в
залежності від виду діяльності, «0» балів – не був присутнім на жодному занятті
з навчальної дисципліни.
Критерії поточного
оцінювання здобутих компетентностей
здобувачів освіти
|
Усний
виступ та виконання
письмового завдання,
тестування |
Критерії
оцінювання |
|
5 |
В
повному обсязі володіє навчальним матеріалом,
вільно самостійно та аргументовано його
викладає під час усних виступів та письмових відповідей,
глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних
питань та практичних завдань, використовуючи
при цьому обов’язкову та додаткову
літературу. Правильно вирішив усі тестові завдання. |
|
4 |
Достатньо
повно володіє навчальним матеріалом,
обґрунтовано його викладає під час усних
виступів та письмових відповідей, в основному
розкриває зміст теоретичних питань та практичних
завдань, використовуючи при цьому обов’язкову
літературу. Але при викладанні деяких питань
не вистачає достатньої глибини та аргументації,
допускаються при цьому окремі несуттєві
неточності та незначні помилки. Правильно
вирішив більшість тестових завдань |
|
3 |
В
цілому володіє навчальним матеріалом викладає його
основний зміст під час усних виступів та письмових
відповідей, але без глибокого всебічного аналізу,
обґрунтування та аргументації, без використання
необхідної літератури допускаючи при цьому
окремі суттєві неточності та помилки. Правильно
вирішив половину тестових завдань. |
|
2 |
Не
в повному обсязі володіє навчальним матеріалом.
Фрагментарно, поверхово (без аргументації
та обґрунтування) викладає його під час
усних виступів та письмових відповідей, недостатньо
розкриває зміст теоретичних питань та практичних
завдань, допускаючи при цьому суттєві неточності,
правильно вирішив меншість тестових завдань. |
|
1 |
Частково
володіє навчальним матеріалом, не в змозі
викласти зміст більшості питань теми під час усних
виступів та письмових відповідей, допускаючи
при цьому суттєві помилки. Правильно вирішив
окремі тестові завдання. |
|
0 |
Не володіє навчальним матеріалом та не в
змозі його
викласти, не розуміє змісту теоретичних питань та
практичних завдань. Не вирішив жодного тестового
завдання. |
10.7 Ведення опорного конспекту лекції (ОКЛ). Кожен студент повинен
мати ОКЛ. Під час аудиторної роботи з ОКЛ студенти
записують основні тези лекції та пояснення викладача. Під час самостійної
роботи рекомендується доповнити записи лекції та завершити виконання завдань,
що були зазначені в Робочій програмі та ОКЛ.
2
бали нараховуються здобувачам освіти, які в повному обсязі самостійно і
творчо опрацювали всі питання лекції і вільно володіють її змістом.
1 бал
нараховується здобувачам освіти, які опрацювали лише окремі питання лекції і не
достатньо вільно володіють її змістом.
10.8
Підсумкова контрольна робота
оцінюється за 5 бальною шкалою, «0» балів – не з’явився на модульну контрольну
роботу.
5
балів – здобувач освіти в
повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно самостійно та
аргументовано його викладає під час усних виступів та письмових відповідей,
глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань та практичних завдань,
використовуючи при цьому обов’язкову та додаткову літературу. Правильно вирішив
усі тестові завдання.
4
бали – достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його
викладає під час усних виступів та письмових відповідей, в основному розкриває
зміст теоретичних питань та практичних завдань, використовуючи при цьому
обов’язкову літературу. Але при викладанні деяких питань не вистачає достатньої глибини та
аргументації, допускаються при цьому окремі несуттєві неточності та незначні
помилки. Правильно вирішив більшість тестових завдань.
3
бали – в цілому володіє навчальним матеріалом викладає його основний зміст
під час усних виступів та письмових відповідей, але без глибокого всебічного
аналізу, обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури
допускаючи при цьому окремі суттєві неточності та помилки. Правильно вирішив
половину тестових завдань.
2
бали – не
в повному обсязі володіє навчальним матеріалом. Фрагментарно, поверхово (без
аргументації та обґрунтування) викладає його під час усних виступів та
письмових відповідей, недостатньо розкриває зміст теоретичних питань та
практичних завдань, допускаючи при цьому суттєві неточності, правильно вирішив
меншість тестових завдань.
1
бал – Частково володіє навчальним матеріалом не в змозі викласти зміст
більшості питань теми під час усних виступів та письмових відповідей,
допускаючи при цьому суттєві помилки. Правильно вирішив окремі тестові
завдання.
0
балів – не
володіє навчальним матеріалом та не в змозі його викласти, не розуміє змісту
теоретичних питань та практичних завдань. Не вирішив жодного тестового
завдання.
Рейтинг
студента за вивчення навчального матеріалу кожного модуля є сумою рейтингових
балів за вищезазначені два складові модуля. Максимальний рейтинг студента за
один модуль становить 35 (40) балів.
Завдання самостійної роботи студенти
отримують на початку семестру та виконують протягом семестру згідно графіка.
Наприкінці семестру викладач виставляє оцінку за виконання самостійної роботи.
Максимальна кількість балів за виконання самостійної роботи – 10 (5) балів.
Максимальний
семестровий рейтинговий бал студента становить 70 (80) балів.
10.9
Критерії оцінки студента (підсумковий контроль). У
випадку проведення підсумкового контролю загальна кількість балів складається
із суми балів за виконання практичних завдань та кількості балів набраних
студентом на заліку.
У
формі заліку. Підсумковий контроль здійснюється у формі
заліку. Максимальна кількість балів, що може бути отримана студентами – 100.
При визначенні кількості балів за залік викладач керується такими критеріями:
100 (максимальна кількість) балів ставиться у тому випадку, коли студент має системні, дієві знання, виявляє
неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вирішує складні проблемні
завдання, вміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і
використовувати інформацію, вирішує складні проблемні завдання, самостійно
виконує науково-дослідницьку роботу; логічно та творчо викладає матеріал в
усній та письмовій формі; розвиває свої обдаровання і нахили, самостійно
виконує 100% від загальної практичних завдань.
60-79 балів ставиться, коли
студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу,
може робити часткові висновки; відповідь його правильна, але недостатньо
осмислена; самостійно відтворює понад 80% навчального матеріалу; відповідає за
планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання при
розв’язуванні задач за зразком; користується додатковими джерелами, виконує не
менше 90% від загальної кількості практичних завдань.
40-59 балів ставиться, коли
студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, з
допомогою викладача може робити часткові висновки; відповідь його правильна,
але недостатньо осмислена; самостійно відтворює понад 70% навчального
матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє
застосовувати знання при розв’язуванні задач за зразком; користується
додатковими джерелами, виконує не менше 75% від загальної кількості практичних
завдань.
20-39 балів ставиться,
коли студент має початковий рівень знань; знає половину навчального матеріалу,
здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснень викладача,
повторити за зразком певну операцію, дію; описує явища, процеси без пояснень
причин, із допомогою викладача здатен відтворити їх послідовність, слабко
орієнтується у поняттях; має фрагментарні навички в роботі з підручником;
самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; здатен
давати відповіді на прості, стандартні запитання, виявляє інтерес до
навчального матеріалу, виконує до 45% від загальної кількості практичних
завдань.
1–19 балів ставиться
студенту, коли він може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його
елементи; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; виконує не
більш як 20% від загальної кількості практичних завдань. Кількість балів
зменшується відповідно до проценту виконання практичних завдань або при
відповідях на заліку.
11. Порядок допуску до семестрового контролю знань та ліквідації
академічної заборгованості
11.1 До
семестрового контролю з дисципліни (як підсумкового, так і семестрового заліку)
допускаються здобувачі освіти, які виконали усі види робіт, що передбачені
навчальною програмою відповідно до навчального плану, і за результатами
поточного контролю набрали не менш ніж 60 балів.
11.2 За
результатами поточної успішності здобувач освіти може підвищити рейтинг з
дисципліни протягом семестру до початку семестрового контролю.
11.3 Здобувач
освіти, який за результатами поточного контролю не набрав 60 балів,
вважається таким, що не виконав вимоги навчального плану. У день складання
семестрового контролю йому у відомості виставляється «не допущений».
11.4 Здобувачам освіти, які одержали під час
семестрового контролю незадовільні оцінки або не з’явилися на контрольний захід
з будь- яких причин, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість.
Повторне складання дисципліни допускається не більше двох разів. Результати
ліквідації академічної заборгованості (первинної та вторинної) відображаються у
«Відомості ліквідації академічної заборгованості» (додаток 2) та індивідуальному плані
студента.
11.5 До екзаменаційної сесії допускаються
здобувачі освіти, які склали усі
дисципліни, що передбачені навчальним планом, і допущені до сесії.
11.6 Здобувачам освіти, які одержали під
час складання іспиту незадовільні оцінки або не з’явилися на іспит,
дозволяється ліквідувати академічну заборгованість з дисципліни, але не більше
двох разів
Перескладання іспитів проводиться за розкладом, який
розробляє завідувач відділення. Результати
ліквідації академічної заборгованості (первинної та вторинної) відображаються в
«Екзаменаційній відомості ліквідації академічної заборгованості» (додаток 4) та
індивідуальному плані студента.
11.7 Здобувачам
освіти, які не з’явились на семестровий контроль або іспит з будь-яких
причин, у відповідній відомості робиться запис «не з’явився». Якщо студент не
з’явився з неповажної причини, неявка прирівнюється до негативного результату.
11.8 Здобувачам
освіти, які з поважних причин, що підтверджено документально, у
встановлені терміни не склали семестровий контроль і не були допущені до
складання іспитів, призначається індивідуальний термін їх складання, як
правило, не більше двох тижнів з початку наступного семестру.
12.9 Здобувачі фахової передвищої освіти
мають право на відвідування навчальних занять, складання семестрового контролю
та екзаменаційної сесії за індивідуальним графіком.
11.10 Академічна заборгованість з будь-якої дисципліни
та форми контролю повинна бути ліквідована не пізніше ніж за 2 тижні від
початку весняного семестру (зимова сесія) та до 30 серпня (літня сесія).
11.11 Здобувачі освіти, які повністю виконали вимоги
навчального плану семестру, переводяться на наступний семестр (курс). На
підставі подання завідувача відділення наказом директора
відраховуються із коледжу за невиконання навчального плану студенти, які:
- без поважних
причин не виконали вимоги навчального плану семестру, внаслідок чого не були
допущені до проходження семестрового контролю або складання екзаменів;
- не ліквідували академічну заборгованість у
встановлений термін;
- склали на незадовільні оцінки протягом сесії
екзамени з трьох та більше
дисциплін, включаючи практику;
- тричі
отримали незадовільні оцінки з однієї дисципліни при проходженні семестрового
контролю або при складанні екзамену;
- без поважної причини не виконали програму практики
або не склали на задовільну оцінку у встановлений термін підсумковий контроль з
практики.
11.12 Результати семестрового контролю та
екзаменів обговорюються на засіданнях циклових комісій, міні-педрад відділень та Педагогічної ради
коледжу і є одним із важливих чинників управління якістю освітнього процесу в
коледжі.
Додаток 1
КРАСНОГРАДСЬКИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ВІДОМІСТЬ
СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ №
Відділення:
_______________________
Спеціальність (освітня програма):
_____________
Навчальний рік: 20__/20__
Kурс: __ Семестр: ____ Група:
____________
Дисципліна (курсової робота,
практика)________________________
Викладач_____________________________________________________
Дата проведення семестрового
контролю:_____________________________
|
№з/п |
Прізвище, ім’я по батькові
студента |
№
індивідуального плану |
Поточний
рейтинг |
Самостійна
робота |
Семестровий контроль |
Рейтинг з
дисципліни |
|||
|
Бали |
Націанальна |
ЄКТС |
Підпис |
||||||
|
1. |
Іванов І.І. |
12 |
32 |
12 |
35 |
89 |
добре |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завідувач
відділення______________
Примітка. Відомість повертається завідувачу відділеня наступного
дня після проведення семестрового контролю.
Додаток 2
КРАСНОГРАДСЬКИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ВІДОМІСТЬ
ЛІКВІДАЦІЇ
АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ №
(ПЕРВИННА,
ВТОРИННА)
Відділення:
_______________________
Спеціальність (освітня програма):
_____________
Навчальний рік: 20__/20__
Kурс: __ Семестр: ____ Група: ____________
Дисципліна_____________________________
Викладач______________________________
Дата проведення семестрового
контролю:_____________________
|
№з/п |
Прізвище, ім’я по батькові
студента |
№
індивідуаль-ного плану |
Поточний
рейтинг |
Самостійна
робота |
Семестровий
контроль |
Рейтинг з
дисципліни |
|||
|
Бали |
Націанальна |
ЄКТС |
Підпис |
||||||
|
1. |
Іванов І.І. |
12 |
32 |
12 |
35 |
89 |
добре |
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завідувач
відділення______________
Примітка. Відомість повертається завідувачу відділення наступного дня після проведення
ліквідації академічної заборгованості.
Додаток 3
КРАСНОГРАДСЬКИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА
ВІДОМІСТЬ №
Відділення: _______________________
Спеціальність (освітня програма): _____________
Навчальний рік: 20__/20__
Kурс: __ Семестр: ____ Група: ____________
Дата екзамену________________
Дисципліна: _______________________________
Викладач:____________________________________________
|
№з/п |
Прізвище, ім’я по батькові
студента |
№
індивідуального плану |
Оцінка за
екзамен |
|
||
|
Бали |
Національна |
ЄКТС |
Підпис |
|||
|
1 |
Іванов І.І. |
12 |
95 |
5 |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завідувач відділення___________________________
Примітка. Відомість повертається завідувачу
відділення в день проведення екзамену.
Додаток 4
КРАСНОГРАДСЬКИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ
ЛІКВІДАЦІЇ
АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ №
Відділення: _______________________
Спеціальність (освітня програма): _____________
Навчальний
рік: 20__/20__
Kурс: __ Семестр: ____ Група: ____________
Дата екзамену________________
Дисципліна: _____________________________
Викладач:_________________________________________________
|
№з/п |
Прізвище, ім’я по батькові
студента |
№
індивідуального плану |
Оцінка за
екзамен |
|
||
|
Бали |
Національна |
ЄКТС |
Підпис |
|||
|
1 |
Іванов І.І. |
12 |
95 |
5 |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завідувач відділення___________________________
