Особливості вивчення математики в початкових класах

У початковій школі математика служить опорним предметом для вивчення суміжних дисциплін, а в подальшому знання та вміння, набуті при її вивченні, стануть необхідними для застосування в житті і фундаментом навчання в старших класах школи.
Вивчення математики в початковій школі спрямоване на досягнення таких цілей:
— формування в учнів основ уміння вчитися;
— розвиток їх мислення, якостей особистості, інтересу до математики;
— створення для кожної дитини можливості високого рівня математичної підготовки.
Основні змістовно-методичні лінії шкільного курсу математики з 1 по 4 клас: числова, алгебраїчна, геометрична, функціональна, логічна, аналіз даних, текстові задачі.
   Числова лінія будується на основі рахунку предметів (елементів множини) і вимірювання величин.
Розвиток алгебраїчної лінії також нерозривно пов'язаний з числовою, учні записують вирази та властивості чисел за допомогою буквеної символіки, що допомагає їм структурувати досліджуваний матеріал, виявити подібності та відмінності, аналогії.
Вивчення геометричної лінії в курсі математики починається досить рано. Учні оволодіють навичками роботи з такими вимірювальними і креслярськими інструментами, як лінійка, кутник, а в 4 класі — циркуль, транспортир. Знайомляться з плоскими та об'ємними геометричними фігурами.
Досить серйозна увага приділяється в даному курсі розвитку логічної лінії при вивченні арифметичних, алгебраїчних і геометричних питань програми. Практично всі завдання курсу вимагають від учнів виконання логічних операцій — аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія, класифікація, сприяють розвитку пізнавальних процесів — уяви, пам'яті, мови, логічного мислення.
Лінія аналізу даних цілеспрямовано формує в учнів інформаційну грамотність, вміння самостійно отримувати інформацію з різних джерел (спостережень, бесід, довідників, енциклопедій, Інтернет — джерел) і працювати з отриманою інформацією: аналізувати, систематизувати і представляти в різній формі.
Функціональна лінія будується навколо поняття функціональної залежності величин, яка є проміжною моделлю між реальною дійсністю і загальним поняттям функції, і служить, таким чином, основою вивчення в старших класах поняття функцій.
В рамках лінії текстових задач вони опановують різними видами математичної діяльності, усвідомлюють практичне значення математичних знань, у них розвиваються логічне мислення, уява, мова.
Математика на відміну від інших предметів, має абстрактний характер. Доводиться оперувати такими поняттями, як число, міра, просторові форми і т.п. Перед учителем початкових класів стоїть завдання зв'язати навчання з життям, показати, що виникнення математичних понять пов'язане з практичною діяльністю людини і є результатом узагальнення їм явищ дійсності. Саме тому в нашій школі введений курс «Практична математика».

Нові освітні технології

В 21 столітті ми спостерігаємо швидкі темпи росту інформації, яку повинні сприйняти майбутній спеціаліст. Її об’єм з тієї або іншої вузької спеціальності вже в сучасний час такий, що для поверхового ознайомлення з нею людині потрібно було б тисячі років.

         Прогнози спеціалістів показують, якщо в цих умовах не змінити корінним чином методику викладання, то термін навчання школярів повинен складати не менше… 57 років.  Цим і зумовлена необхідність використання нових освітніх технологій.

         Нові навчальні технології спираються на особисту активність учнів та студентів.

         Суттєво змінюється роль викладача, він повинен перетворитися із ретранслятора знань в організатора активної роботи учнів, студентів і перейти від школи пам’яті і натаскування до школи саморозвитку особистості.

         Нині в педагогічній науці і практиці є дві різні стратегії, у рамках яких існують системи освіти:

-         стратегія формування;

-         стратегія розвитку.

         Стратегія формування – педагогічне  втручання у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок.

         Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його само актуалізація.

         Особистісні зорієнтовані технології навчання передбачають по суті диференційований підхід до навчання з урахуванням рівня розвитку школяра, а також його підготовки з предмета, його здібностей і задатків.

         Серед різноманітних напрямків педагогічних технологій найбільш адекватними до особистісно зорієнтованих є: проектна технологія, технологія різнорівневого навчання, навчання у співпраці, технологія повноцінного засвоєння знань учнями, технологія колективного навчання, технологія «Портфель учня», нові інформаційні технології, комп’ютерні ( у першу чергу Інтернет) та ін.

         Це найбільш популярні у всіх розвинутих країнах світу технології, їх називають технологіями 21 ст. В результаті їх застосування учень повинен мати такі навички думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати і відстоювати особисту думку.

         Однією з нових освітніх технологій навчання математики – це інтенсифікація навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу.

         Мета цієї технології – формування знань, умінь і навичок з предмета, навчання всіх учнів з будь-якими індивідуальними даними.

         В основі цієї технології покладені такі принципи:

- провідна роль теоретичних знань;

- усвідомлення процесу учіння;

- багаторазове повторення;

- обов’язковий поетапний контроль;

- вивчення крупними блоками;

- застосування опор;

- особистісно зорієнтований підхід;

          - гуманізм (усі діти талановиті).

         Особливості змісту цієї технології полягає в тому, що:

-         матеріал вводиться крупними дозами;

-         блочне компонування матеріалу;

-         оформлення навчального матеріалу як опорні схеми-конспект;

-         опорний конспект є набором ключових слів, знаків та інших опор для думок, які мають особливе розміщення на папері.

         Основою навчальної діяльності є опорний конспект (схеми).

         Після вивчення теорії передбачається виконання вправ, розв’язування задач (схеми).

         Під час проведення уроків розв’язування «ключових» задач пропонується мінімальна кількість основних задач з теми, розглядаються зразки їх розв’язування.

         Види роботи з задачами:

-         розв’язування системи задач;

-         перевірка розв’язування задач товаришами;

-         самостійне складання задач (аналогічних, обернених узагальнених, на застосування).

         Отже, центральною ланкою в навчальному процесі є учень, який має альтернативні можливості для вдосконалення задатків на одержання високоякісної освіти. Методи і форми навчання повинні виражати ефективність розвитку логічного мислення, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці, проявляти власну ініціативу та нестандартність прийняття рішень.       

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

ЯК невід’ємна частина методичної підготовки

майбутнІХ вчителІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

(поради студентам третіх курсів)

Педагогічна практика в рамках професійної підготовки є великим потенціалом для формування майбутнього вчителя, забезпечує з’єднання теоретичного навчання з практичною роботою в школі. Під час проходження практики студенти підвищують рівень самоосвіти і самовиховання, ступінь професійної підготовленості; синтезують педагогічні знання з практичною діяльністю. Саме у процесі педагогічної практики відбувається найбільш інтенсивний розвиток особистісних якостей студентів, виявляється критичне й осмислене ставлення до дисциплін, що вивчаються .

Педагогічна практика є складовою частиною навчально-виховного процесу та важливою ланкою в системі підготовки вчителя початкової освіти.

Мета практики «Пробні уроки і заняття» – вироблення і вдосконалення практичних вмінь та навичок, які необхідні майбутньому вчителю при організації навчально-виховної роботи з  учнями.

Завданнями практики є підготувати практикантів до проведення різних типів уроків та позакласних занять з окремих предметів; вчити добирати та доцільно використовувати на уроці активні форми і методи роботи з молодшими школярами; спостерігати і аналізувати навчально-виховний процес; вивчати вікові і індивідуальні особливості і здійснювати індивідуальний підхід до окремих учнів; вести щоденник педагогічної практики; розвивати любов до педагогічної професії, стимулювати прагнення до вивчення педагогічних дисциплін і удосконалення педагогічних здібностей з метою підготовки до творчого вирішення навчально-виховних завдань.

Згідно з навчальним планом коледжу   та Положенням про проведення практики студенти проходять цей вид практики у VI та VII семестрах ..Цій практиці передує серія показових уроків під час проведення лабораторних робіт з методик викладання предметів початкової ланки освіти, де основну увагу приділяється створенню умов для перегляду студентами уроків різних типів і видів у загальноосвітніх школах. Відвідування і обговорення показових уроків і занять, знайомство з досвідом роботи досвідчених учителів дозволяє студентам реально усвідомити і зрозуміти теоретичні положення про організацію навчально-виховного процесу, які вони одержали в педагогічному коледжі. При аналізі занять, уроків учителя та викладачі демонструють студентам еталони зразку аналізу уроків і позакласних занять з предмету.

Педагогічна практика проводиться в період теоретичного навчання після вивчення або паралельно з вивченням теорії навчання та фахових методик і спрямовується на залучення студентів до проведення уроків з усіх навчальних дисциплін початкової школи, формування у них професійно-педагогічних умінь організовувати, здійснювати й аналізувати навчальний процес, засвоєння перших елементів педагогічного досвіду. У процесі педагогічної практики «Пробні уроки і заняття у школі» студенти залучаються до виконання таких видів діяльності: знайомляться з організацією навчально-виховного процесу в класі, з роботою вчителів; вивчають методичну базу  школи, технічні та наочні засоби, календарно-тематичні, поурочні плани та конспекти уроків учителів; проводять пробні уроки й заняття з різних дисциплін (як основної кваліфікації, так і додаткової спеціалізації), здійснюють їх самоаналіз; відвідують і аналізують пробні уроки інших студентів-практикантів.

Для проходження даного виду практики формуються  підгруп з 5 студентів. Кожна підгрупа працює за своїм розкладом. Один студент з підгрупи проводить пробний урок, а решта ведуть спостереження. Кожен урок, позакласне заняття обговорюється підгрупою. Обговорення пробного уроку розпочинається із самоаналізу студентом, який проводив урок. Основні вимоги до самоаналізу: обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, оцінка відповідності методів уроку цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або незадоволеність студентом-практикантом уроком (його окремими частинами), оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. За проведений самоаналіз уроку методист виставляє студенту оцінку, яка враховується при оцінюванні уроку та практики в цілому. Студент, який аналізує урок першим, подає повний аналіз. У висновку зазначається, наскільки студент-практикант досягнув мети уроку в цілому; виставляється оцінка за проведений урок студентом, який його аналізує; висловлюються пропозиції і побажання.  Студенти підгрупи доповнюють зроблений аналіз розглядом тих аспектів, які, на їх думку, актуальні і не були прокоментовані при аналізі, висловлюють свою оцінку за проведений урок. Підсумковий аналіз уроку проводить викладач-методист. Він указує на допущені помилки, якщо вони є, висловлює поради, виставляє оцінку. Аналіз власної діяльності, що проводиться під керівництвом методиста, спільно з іншими студентами, допомагає практиканту усвідомити труднощі, що виникають в роботі, і знайти шляхи їх подолання,  педагогічно доцільний вихід. Важливо, щоб майбутній учитель навчився визначати, які помилки допущені їм у роботі через нестачу професійних знань та вмінь.

Щодо підготовки студентів до уроку, визначено такі основні етапи підготовки: попередній, основний та узагальнюючий. Попередній етап підготовки передбачає детальне ознайомлення зі змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником самостійне вивчення теоретичного матеріалу щодо способів та прийомів діяльності за допомогою методичних розробок, методичної літератури, а також з'ясування конкретних задач, які потрібно вирішити в процесі підготовки та проведення занять в школі. На цьому етапі студенти повинні узгодити з учителем тему уроку та отримати попередні поради та вказівки щодо проведення уроків. Основний етап підготовки полягає насамперед у створенні поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок; спрямовано на розбір з методистом та самостійне вирішення задач, виконання вправ, обговорення з методистом та уточнення плану конспекту уроку. Узагальнюючий етап підготовки до уроку включає: вивчення змісту , фіксація в пам'яті та на окремих картках найбільш важливої інформації по уроку; підготовку наочності для безпосереднього використання на уроці .

Студенти під час практики ведуть щоденники педагогічних спостережень, в яких відображають дані, необхідні для виконання завдань, передбачених програмою практики, в тому числі щодо складання психолого-педагогічних характеристик на одного учня і класний колектив. Матеріали щоденника використовуються при складанні звіту про виконану на практиці роботу.

Обов’язки студента практиканта: бере участь у настановчій нараді; вивчає спеціальну психолого-педагогічну літературу для всього виду практики; практикант підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку школи, розпорядженням адміністрації і керівників практики, з'являється в школу не пізніше ніж за 10 хвилин до початку уроку; практикант зобов’язаний бути присутній на всіх видах практики згідно з розкладом, брати активну участь в аналізі уроків і занять, вести щоденник практики за встановленою формою; студент-практикант зобов’язаний вчасно звітуватися за практику, акуратно і змістовно оформляти документацію; проводить самоаналіз рівня практичних навичок; вносить пропозиції щодо організації практики, удосконалення практичної підготовки.

За результатами педагогічної практики студент отримує диференційовану оцінку, яка складається з наступних параметрів: ефективність проведення пробних уроків та виховних заходів;рівень аналізу та самоаналізу; якість оформлення документації.

Придаючи велике значення цьому виду практики у коледжі систематично проводяться відкриті методичні тижні з педагогічної практики . 05. 10 та 12.10 2016 р проходили відкриті методичні тижні з педагогічної практики «Пробні уроки та заняття » студентів групи ВШ-41. Адміністрація закладу та методична служба відвідали більше 27 уроків , які проводили студенти. Це уроки з української мови  (методист Котелевська Л.Д.), математика (методисти Рещікова Ю.М. Колесник Л.Д.), з російської мови (методист Слабінська Л.Д.), уроки музики (методист  Мудрик П.М.) англійської мови (методист Зайцева О.С), німецької мови (методист Колмакова І.Ю.), фізичної культури (методисти Івахненко В.О., Васютяк О.В..). Студенти були добре підготовлені до кожного уроку. Підібрано цікавий наочний матеріал, вдало використовували ігрові види вправ (які відповідали віковим особливостям дітей), студенти чітко пояснювали завдання, використовували ІКТ, були уважними до кожного учня. На високому ріввні було проведено уроки музики студентка Захарова Л, та Москаленко Ю., української мови студентка Сябро А., та Волкова М., російська мова  студентка Чиркіна В., німецька мова студентка Луньова М., Осадча Ю., математика Огар Ж., Довженко А., Зозуля Л. Ці студенти ставляться відповідально до проходження практики , вчасно зявляються на консультації до методистів та вчителів школи. А в майбутньому  вони поповнять лави тих хто виховує та навчає підростаюче покоління.  

завідувач навчально-виробничої практики Л.І. Шокодько

Методичні рекомендації щодо викладання математики у 2017/2018 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання  математики у 2017/2018 навчальному році

У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів розпочнуть навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір М.С.). Звертаємо увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми були внесені зміни. Навчальні програми із всіх предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлено наголоси на формуванні практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Ознайомитись із оновленою програмою (затверджено навчальну програму наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804) можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням http://mon.gov.ua/.

Відповідно до Типових навчальних планів для ІІ ступеня загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 9 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).

Основним посилом громадського обговорення навчальної програми з математики для учнів 5-9 класів була надмірна завантаженість курсу, тому було прийнято рішення максимально розвантажити наявний матеріал в межах чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вилучено деякий матеріал, який не використовується ні для логічного розгортання курсу, ні під час розв’язування задач і не має прикладного значення, звужено межі застосування окремих математичних фактів, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень.

Розвантаження відбулося також за рахунок уточнення, коригування очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою спрощення деяких з них, уникнення надмірної їх деталізації.

До програми додано таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх розвитку.

Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):

• Екологічна безпека та сталий розвиток
• Громадянська відповідальність
• Здоров’я і безпека
• Підприємливість та фінансова грамотність

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів, під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні наробки на загал. Наводимо приклади тем проектів, що можна запропонувати для учнів:

• 5 клас: «Природні ресурси рідного краю, України, світу»; «Геометричні об’єкти в архітектурі», «Художня математика».
• 6 клас: «Паралельні та перпендикулярні прямі в нашому житті»; «Організація правильного харчування».
• 7 клас, алгебра: «Фунціональні та нефункціональні залежності в реальному житті» (наприклад «Залежність тривалості життя від паління», «Залежність гальмівного шляху машини від її швидкості»).
• 8 клас, алгебра: «Використання графіків функцій при моделюванні одягу», «Графіки в мистецтві».
• 9 клас, алгебра: «Розрахунок кількості бактерій протягом певного часу», «Дослідження рівня захворюваності під час епідемії грипу».
• 7 клас, геометрія: «Трикутник в українському орнаменті», «Трикутні форми в архітектурі та побуті», «Трикутник в геодезії».
• 8 клас, геометрія: «Школа Піфагора», «Цікаві узагальнення теореми Піфагора», «Подібні трикутники в архітектурі та побуті».
• 9 клас, геометрія: «Многокутники в архітектурі та будівництві», «Геометричні об’єкти в архітектурі», «Геометрія паркетів, орнаментів, орігамі», «Розрахунок вартості матеріалів для ремонту кімнати».

Проаналізовано міжпредметні зв’язки, по можливості переставлено математичний матеріал для кращого його використання в інших предметах. Зокрема, у межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) переставлено стандартний вигляд числа, що використовується в хімії.

Відбулося посилення практичної спрямованості курсу математики. По можливості більшість задач, що пропонуються учням для розв’язання, повинні мати практичний зміст. Для зручності вчителів у кінці кожного класу сформульовано певний перелік практичних задач, що можуть виконуватись на уроках. Їх розв’язання сприятиме реалізації наскрізних ліній ключових компетентностей.

Зазнала змін також структура програми. На перше місце поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а не зміст навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення, щоб підкреслити, що не самі знання є основною метою навчання. Очікувані результати навчання упорядковані за знаннєвим, діяльнісним і ціннісним компонентами.

Зміни стосуються кількості годин на кожну тему. Із усіх класів було вилучено теми для повторення. Також орієнтовану кількість годин замінено на мінімальну. За рахунок цього виділено суттєву кількість годин резерву, що пропонується використати на розгляд вчителів: повторення матеріалу на початку та/або в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних у програмі тем. Як і раніше вчитель вільний змінювати порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення матеріалу.

Суттєві зміни у змісті навчання

Алгебра

9 клас

1. Змінено порядок вивчення теми «Послідовності, прогресії» (тепер вона вивчатиметься раніше).
2. Введено тему «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики», але очікувані результати її вивчення максимально спрощені.

Геометрія

7 клас

1. Повернуто основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення саме з основними побудовами (без вироблення уміння розв’язувати задачі на побудову за допомогою основних задач).

9 клас

1. З теми «Геометричні перетворення» вилучено навчальний матеріал, що стосується перетворення подібності та площ подібних фігур.

Дев’яті класи з поглибленим вивченням математики розпочинають навчання за новою навчальною програмою. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).

Нагадуємо, що в навчально-виховному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ З МАТЕМАТИКИ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ З МАТЕМАТИКИ В  УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

                                                         Сергій Совин

                                                         м. Красноград

                                    Науковий керівник: Колесник Л.Д., викладач-методист

У світі відбувається процес модернізації загальної середньої освіти. Це передбачає готовність учнів використовувати знання в будь-якій життєвій ситуації.

 Розбудова нашої держави  цілком залежить від кожного громадянина. У зв’язку з цим, кожний педагог повинен спрямовувати навчально-виховний не лише на засвоєння знань, а й на формування у молодших школярів ключових і предметних компетентностей. Теорію освітніх компетенцій і компетентностей розглянули і обґрунтували такі вчені, як: Н. Бібік, С. Бондар, О.Савченко, С.Скворцова, О. Онопрієнко. Методичні підходи даної проблеми розглянули в своїх публікаціях  - Т. Байбари, М. Вашуленка, І. Ґудзик.

Предметні компетенції формуються у процесі засвоєння учнями змісту навчального предмета, зокрема, математики. Вони розглядаються як результат навчання, вимоги до яких містяться у Державному стандарті початкової загальної освіти (в частинах «Зміст освіти» і «Державні вимоги до навчальних досягнень  учнів»).

В основу методики формування предметної математичної компетентності молодших школярів покладено такі дидактичні підходи: системний (поєднання теоретичних і практичних компонентів навчання математики), діяльнісний, особистісно-орієнтований, компетентнісний (формування в учня здатності інтегрувати, актуалізувати набутий досвід математичної діяльності для розв’язування навчально-пізнавальних та життєвих проблем) [2, 47].

Оволодіння дітьми предметними математичними компетенціями складає основу формування математичної компетентності, для формування якої слід забезпечити якісне засвоєння змісту навчання математики.

Використання Державного стандарту початкової загальної освіти не означає, що педагогічні методи, які використовувались раніше, вже втратили свою актуальність. Навпаки, вчитель початкових класів повинен використовувати кращі зразки педагогічного досвіду минулих років та впроваджувати сучасні технології в умовах інформаційного суспільства [4, 6]. В процесі проходження педагогічних практик, прийшов до висновку, що краще  всього допомагає поєднати раніше випробуванні та інноваційні методи навчання – це інформаційно-комунікаційні технології, вони є одним з важливих чинників у процесі формування основних компетентностей молодших школярів. Використання сучасних технологій дає можливість створити такі умови, де учень почувається впевнено, виявляє бажання та радість пізнання нового.

Науковці ведуть дискусії по питанню шкоди та користі комп’ютера. Але саме за допомогою комп’ютера є можливість: використовувати необхідну кількість наочного матеріалу на уроці; реалізовувати раціональні методи пояснення нового матеріалу; нетрадиційно, в ігровій формі закріпити вивчений матеріал. Математика – предмет, який в учнів початкових класів викликає зацікавленість, але й водночас труднощі в засвоєнні навчального матеріалу. Складні завдання за умови використання ІКТ перетворюються в цікаві, зрозумілі. Використовуючи спеціальні комп’ютерні програми (програмно-методичний комплекс «Сходинки», «Скарбниця знань») можливо поетапно з необхідною кількістю наочного матеріалу пояснити найскладніші моменти вивчення нового матеріалу учням. Повсякчасне застосування ІКТ допомагає формувати необхідні знання та навички за допомогою тренажерів. Спеціальні комп’ютерні програми сприяють формуванню автоматизованих обчислювальних навичок [1]. ЮНЕСКО оприлюднила статистичні дані: коли людина слухає, вона запам’ятовує 15% інформації; коли дивиться – 25%; коли бачить і слухає – 65% отриманої інформації.

Мультимедійні засоби на сучасному рівні навчання дозволяють забезпечити використання наочності, яка сприяє комплексному сприйманню нового матеріалу і кращому запам’ятовуванню, зробити видимим те, що неможливо побачити в класичному поясненні, надає можливість випробовувати та імітувати, моделювати будь-які ситуації, варіанти відповіді [3]. Використання сучасних комп’ютерних технологій сприяє кращому засвоєнню свідомого встановлення зв’язків між даними та шуканими величинами під час  розв’язання задач. Надає можливість проілюструвати умову задачі, допомагає учням уявити зміст, подію про яку йдеться в задачі та правильно визначити дію під час складання плану розв’язування. ІКТ технології сприяють індивідуалізації та диференціації навчального процесу. Якщо при необхідності, коли деяким учням потрібно неодноразово пояснити навчальний матеріал,  учні, які засвоїли алгоритм, виконують додаткові завдання, розміщені на екрані телевізора.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій одночасно з класичними, сприяє розвиткові та формуванню  вимог, які ставить перед сучасною освітою суспільство.  Використання ІКТ на уроках математики в початковій школі дає можливість: підвищити активність та ініціативність учнів; викликати позитивну мотивацію учнів; покращити відносини між учнями в позаурочний час. Наявність в учнів предметної математичної компетентності характеризується знаннями, уміннями і навичками, здібностями застосовувати набутий досвід математичної діяльності.

Список  використаних джерел:

1.     Всеукраїнський портал «Початкове навчання» http: // www.nachalka.com.ua/

2.     Онопрієнко О.В. Предметна математична компетентність /

    О.В. Онопрієнко // Початкова школа. – 2010. -  №11. – С.46-50.

          3.  Презентації для дітей http.//educat.at.ua/load

          4.  Скворцова С.О. Урок математики у початковій школі: мета, завдання,

              Структура / С.О. Скворцова, О.В.Онопрієнко // Початкова школа. –

              2015. - №1. – С. 4-8.

    

Становлення креативного мислення на заняттях із математики шляхом використання ІКТ

Становлення креативного мислення на заняттях із математики шляхом використання ІКТ

Колесник Л.Д., Босенко М.В.

ХХІ століття – століття інформатизації, воно різко підняло вимоги до всіх видів і форм освіти «у дусі конференції формування креативної особистості». Тільки така особистість може успішно конкурувати на сучасному ринку праці, а країна з високим потенціалом креативних «людських ресурсів» здатна займати провідне місце в світовій спільноті.

Інформатизація освіти є  головною передумовою успішного розвитку процесів інформатизації суспільства, тому одним із пріоритетних напрямків досліджень є вивчення  впливу впровадження комп’ютерних технологій у процес викладання всіх навчальних дисциплін в навчальних закладах на розвиток креативного мислення студентів.

Як зазначає академік АПН України М.І. Жалдак, нині комп’ютер із об’єкта вивчення перетворюється у високоефективний, багатофункціональний засіб навчання. Із використанням персонального комп’ютера підвищується ефективність навчального процесу завдяки його інтенсифікації та активізації навчально-пізнавальної діяльності, надання їй творчого дослідницького спрямування.

Модернізація сучасної вищої освіти пов’язана із залученням України до Болонського процесу, передбачає принципово новий підхід до підготовки майбутніх фахівців, особливо вчителів, які в подальшому повинні вміти формувати в учнів такі компетенції, як інформативність і технологічність, зокрема навчити школярів використовувати інформаційно-комунікаційні технології під час здійснення пошуку, аналізу, редагування, представлення, зберігання інформації тощо. Очевидно, що для виконання такої роботи учитель також повинен мати відповідні здатності, творчо мислити і займатися науково-дослідницькою діяльністю. Залучатися до такої діяльності майбутній учитель повинен ще під час навчання у вищому навчальному закладі: саме це дозволить йому ввійти у професійну діяльність з оптимальними вміннями до самовдосконалення, сприятиме оптимальній професійній адаптації.

Метою дослідження є розкриття значення ІКТ у системі креативної освіти майбутніх учителів. Численні дослідження психологів та педагогів (інформаційно-комунікаційні технології вивчали А. Андрєєв, І. Богданова, В. Галузяк, Р. Гурін, М. Жалдак, Т. Койчева, А. Нісімчук, О. Падалка, І. І. Підласий, М. Сментанський, О. Шпак, В. Шахов, та інші) доводять, що вже сьогодні необхідний перехід на нову методологію освіти, яка зароджується в реальній практиці нових інформаційно-освітніх середовищ. Щоб творчо вирішувати завдання, поставлені життям, пріоритет повинен бути відданий фундаментальним розробникам в області креативної освіти. Тільки така освіта здатна формувати у суб’єктів освіти творче мислення, розвивати у них не тільки загальні інтелектуальні здібності, а й креативні (творчі).

Отже, на нашу думку, у креативному освітньому просторі повинна переважати ІКТ. Якісним чинником креативної освіти є інноваційна діяльність самого викладача. Заняття з математики, орієнтовані на впровадження сучасних технологій і методів навчання, мають проходити у відповідно оснащеній технічними та програмними засобами аудиторії.

На заняттях і математики можна працювати з об’єктами Microsoft Ecxel, Microsoft Equation, Mathad. Заняття буде ефективним тільки за дотримання певних вимог до його організації, а саме: наявності великого демонстраційного  екрану на комп’ютерів.

Студентам можна запропонувати розробити власні презентації різних тем курсу математики. При цьому можна послуговуватися програмами Power Point, Paint та Gran1, а також Gran 3D, Screen Movie Player, Screen Saver Builder, AVI-файлами, засобами Internet тощо. Пояснення супроводжуються, інформацією на слайдах, що є не тільки яскравою динамікою ілюстрації, а й способом фіксації нового матеріалу. Нині розроблено значу кількість програмних засобів, що  дають можливість розв’язувати за допомогою комп’ютера досить широке коло математичних задач різних рівнів складності.

Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освітньому процесі використовуються в декількох напрямках: як засоби забезпечення лекційних занять; при проведенні практичних занять; як засоби самоосвіти студентів. Важливим із цих напрямків є самостійна робота студентів. Для її забезпечення, як правило, використовуються мультимедіа-технології або глобальна мережа Інтернет. Дослідження показують, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій значно підвищує ефективність формування творчого мислення студентів.

Найцікавішими і найперспективнішими, на наш погляд, є ще один напрям – використання ІКТ як засобу моделювання чи то проектування навчального продукту. В результаті моделювання педагогічних ситуацій в реальному часі з реальним суб’єктом освіти, майбутній педагог набуває досвіду педагогічної діяльності ще до виходу на виробничу педагогічну практику. Найбільш продуктивними в справі вироблення навичок педагогічної діяльності є мультимедійні презентації, самостійно створені моделі вивченої теми, вікторини на електронних носіях, міні-фільми на задану проблему, що є досить продуктивним в формуванні креативного мислення майбутнього педагога.

Таким чином, освітнє завдання полягає в підвищенні якості процесу навчання, зорієнтованого на творчий, креативний освітній простій, що націлює на підвищення якості освіти та самоосвіти як викладача, так і студентів.

РОЛЬ ЦИКЛОВОЇ КОМІСІЇ У ЗРОСТАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Освітня реформа в Україні, яка здійснюється у напрямку ринкових перетворень та інтеграції в єдиний простір вищої освіти, передбачає якісно нові вимоги до рівня професійної компетентності викладача ВНЗ.

Якість навчально-виховного процесу вищої школи, її результати певною мірою залежать від викладача, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

Професійну компетентність можна розглядати як сукупність ключових, базових(педагогічних) і спеціальних(відображають специфіку предметної сфери діяльності) компетенцій, які взаємодіючи одна з одною, проявляються в процесі вирішення професійних завдань [ 1].

Зміст понять «компетенція» та «компетентність», А.В. Хуторський визначає як: «Компетенція – це соціальна вимога до освітньої підготовки, необхідної для ефективної продуктивної діяльності в певній сфері; компетентність – володіння відповідними компетенціями, сукупність особистісних якостей, ціннісно-смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей, зумовлених досвідом діяльності в певній соціальній та особистісно значущій сфері» [1].

Науковці України в своїх дослідженнях представили основні категорії ключових компетентностей, які можна використовувати у вітчизняній педагогічній практиці – це інформаційно-комунікаційну компетентність, яка передбачає здатність і вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й застосовувати інформаційно-комунікаційні технології [2].

Зарубіжні науковці розглядають інформаційно-комунікаційну компетентність як: використання ІКТ, компоненти освіти, підготовка викладача [3].

Зміни інформаційного середовища вимагають від сучасного викладача розвивати інформаційно-комунікаційні компетентності, що є однією із умов для реформування освіти  в Україні. Ці вимоги створюють умови для освіти впродовж життя, що збігається з положенням Болонської декларації. Доякої приєдналася наша країна [4].

Сучасний етап розвитку української освіти характеризується стійкими тенденціями до формування ключових компетенцій

Професійна кар’єра викладача передбачає оволодіння новими ІКТ, готовність для подальшої адаптації в освітньому середовищі, виконуючи професійні завдання.

Основний шлях суттєвого поліпшення рівня професійної майстерності викладачів, їхньої компетентності та ерудиції базується на науковій основі методичної роботи в педагогічному коледжі.

Діяльність викладачів планується на рік для покращення переходу в світове освітнє співтовариство. Обов’язково враховуються можливості освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій. Над вирішенням цих питань працюють викладачі коледжу та науковці Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.

Викладачів циклової комісії фізико-математичних дисциплін та інформатики працюють над розв’язуванням будь-якої інформаційної проблеми, пов’язану з професійною діяльністю:

-         збір, обробка та відтворення інформаційних технологій;

-         застосування програмного забезпечення в процесі викладання предметів циклу;

-         інформаційно-освітнє співробітництво з кафедрами математики, інформатики Комунального закладу Харківська гуманітарно-педагогічна академія ХарківськоЇ обласної ради з метою підвищення кваліфікації та обміну досвідом;

-         працювати у інформаційному освітньому середовищі;

-         створити кожному викладачеві циклової комісії власну модель електронного навчання;

-         викладачам брати участь у роботі вебінарів, відеоконференцій, відеосемінарів, освітніх аутсорсингів, веб-квестів та кластерів;

-         продовжити роботу по створенню електронних підручників, посібників;

-         удосконалення науково-дослідницької роботи студентів;

-         проведення майстрів-класів для викладачів та студентів враховуючи зміни інформаційного середовища.

Професіоналізм викладача поєднує в собі педагогічну майстерність,  високу культуру, ґрунтовні  знання. Все це впливає на організацію навчально-виховного процесу та його результативність. В кінці навчального року планується провести моніторинг якості фахової майстерності викладачів циклової комісії фізико-математичних дисциплін та інформатики за такими напрямками:

1.     Робота викладача над індивідуальною методичною проблемою з урахуванням особистих здібностей, нових тенденцій розвитку педагогічної освіти.

2.     Інформаційна культура – це інформаційна компетентність:

-         уміння знаходити, оцінювати, відбирати й відтворювати інформацію до поставлених  навчальних завдань;

-         звіт про використання власної моделі електронного навчання в навчально-виховному процесі;

-         проведення відкритих занять з використанням комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання;

-         уміння організовувати навчально-виховний процес із вивчення предметів циклу в рамках мережевих комунікаційних проектів (олімпіади, конкурси, веб-квести);

-         співпраця з кафедрами математики та інформатики Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, рецензування, апробація та затвердження навчальних програм з навчальних дисциплін, методичних посібників;

-         проведення позааудиторних занять, застосовуючи міжпредметні зв’язки;

-         участь у конкурсі методичних матеріалів «Панорама методичних знахідок».

3.     Участь у проведенні засідання «круглого столу» на кафедрі математики: «Шляхи підвищення професійної компетентності викладача».    

4.     Підготовка студентів до участі в міжнародних та обласних олімпіадах з математики, методики навчання математики, інформатики, фізики.

5.     Організація та проведення майстер-класів для викладачів та студентів.

6.     Участь у роботі вебінарів, відеосемінарів та ін..

7.     Моніторинг якості успішності студентів.

8.     Звіт про роботу завідувача кабінету.

Навчально-методична робота в коледжі з використанням інноваційних технологій – це необхідна умова реалізації інноваційної діяльності викладача, педагогічного колективу, що працює в режимі розвитку.

Інформаційне освітнє середовище в навчальному закладі передбачає розробку концепції використання електронних засобів навчання та критеріїв їх відбору, створення медіатеки педагогічних програмних засобів із рекомендаціями щодо їх використання, каталогу навчальних ресурсів мережі інтернет та каталогу власних інформаційних матеріалів, тестових завдань.

Підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності змінює мотиваційні стимули викладачів: прагне до професійного зростання; включається в інноваційну діяльність; готовий до конструктивного електронного навчання в інформаційному освітньому середовищі [5].

                                              Література

1.     Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А.В. Хуторской // Народное образование. – 2003. – С. 58-64.

2.     Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання в системі загальної середньої освіти зарубіжних країн: навч.-метод. / О.О. Гриценчук, О.Е. Коневщинська, О.Є. Кравчина [та ін.]; за заг. Ред. О.В. Овчарука, В.Ю. Бикова. – К. :Педагогічна думка, 2012. – 144с.

3.     Богданов А.И.Информация и образование в ХХІ веке / А.И. Богданов, Н.Д. Деренжи, В.С. Стефанова // Открытое образование. – 2001. – С. 21-24.

4.      The UNESKO ICT Competency Framewok for Teacher. Version 2.0. – 2011. – 128р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // unesdoc.unesco.org/images/0021/002134/213475e.pdf.

5.     Биков В.Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2010. - №1 (15). – С. 21-24.